БІОГЕОХІМІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ АДАПТАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Анотація

Метою досліджень є визначення біогеохімічних принципів адаптації культур до змін клімату, розробка відповідних кількісних коефіцієнтів та їх регіональне оцінювання. Методи досліджень включають вибір інформативних біогеохімічних параметрів, розробку комплексного коефіцієнта адаптації культур до небезпечних явищ (КБАх за нестачі Co, Mo, Mn, Zn), їх регіональні розрахунки та узагальнення для територій зон плодівництва України. Результатами досліджень є формулюванні та кількісне оцінювання біогеохімічних принципів адаптації культур до змін клімату. Таким принципом є взаємозв’язок між складовими ланками біогеохімічних ланцюгів поживних елементів. Простежено просторові тенденції між оцінками біогеохімічної і кліматичної адаптованості культур. Від зони плодівництва Полісся до Степових зон регіональні оцінки КБАх за нестачі Со, Mo, Mn зростають, як і середі значення кліматичного стрес-індексу. КБА Со зростають від 0,4 до 1,4, КБА Mo – від 8,5 до 21,8, КБА Mn – від 10,2 до 14,0, ASI – від 11,6 до 15,8. Незначне зниження КБА Zn фіксується у межах Лісостепу та підвищення у межах Полісся. Встановлено значиму позитивну кореляцію (r = 0,6) між КБА за Со і ASI; слабка позитивна лінійна кореляція (r = 0,3) простежується між ASI та КБА Мо і КБА Мn. Висновки.Дослідження свідчать про системність функціонування компенсаційних механізмів у рослинах в умовах підвищеної кліматичної небезпеки та збільшення рівня посушливості клімату. На території зони Полісся з низькою адаптацію культур та високими потребами у Mo, Mn, вирощування яблуні, груші, винограду, кавуна, дині потребує посиленого підживлення рослин цими елементами. Перспективним є кількісне оцінювання КБАх у межах садових агроландшафтів та його розрахунки для широкого кола елементів живлення. Це посилить обгрунтування напрямів агрохімічної меліорації та підвищить споживчу якість українських плодів і ягід.