АКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОГО ТРИТИКАЛЕ ЗА ОБРОБКИ ПО ТЕХНОЛОГІЇ ДР ГРІН
Анотація
Мета досліджень передбачала вивчення впливу мінеральних добрив в тому числі мікродобрив на формування площі листкової поверхні за вирощування на сірих лісових грунтах Правобережного лісостепу України. Матеріали та методика досліджень. В дослідах висівали сорти тритикале озимого Богодарське та Божич. Норма висіву тритикале в одновидових посівах становила 4,0 млн/га схожих насінин. Мінеральні добрива вносили восени у передпосівну культивацію у вигляді Polifoska 8 – N20 кг/га д.р. (зі співвідношенням елементів N8Р24К24S9). Обробку насіння мікродобривом Dr Green PRIME проводили перед посівом. Навесні після відновлення вегетації проводили підживлення мінеральним добривом Saletrosan 26 + N90 (N26S32,5).Позакореневе підживлення рослин в такій послідовності: Dr Green Старт+Dr Green Зернові – BBCH код 30 (початок виходу в трубку); Dr Green Енергія+Dr Green Зернові – BBCH код 37 (вихід в трубку); Dr Green Якість+Dr Green Зернові – BBCH код 59 (перед цвітінням). Схема досліду включала: контроль (без добрив); N52S65 (фон) – весняне підживлення; N12Р36К36S13,5 + Фон; Фон + обробка насіння; Фон + обробка насіння + перше підживлення; Фон + обробка насіння + два підживлення; Фон + обробка насіння + три підживлення. Результати досліджень. Обробка рослин мікроелементним комплексом ДР ГРІН позитивно впливала на листковий індекс посівів обох сортів тритикале озимого в окремі фази вегетації. За дії обробок збільшувались маса сухої речовини надземної частини рослин на одиницю площі посіву у фази прапорцевого листка та молочно-воскової стиглості, чиста продуктивність фотосинтезу протягом періоду прапорцевого листка молочно-воскова стиглість зерна, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів порівняно з відповідними показниками рослин контрольних варіантів. Збільшення добового продукування біомаси одиницею листкової поверхні посіву підтвердило, що обробка рослин озимого тритикале мікродобривом ДР ГРІН сприяла підвищенню активності їх фотосинтетичного апарату. Доведено, що зростання зернової продуктивності зумовлене оптимізацією площі асиміляційної поверхні на початку репродуктивного періоду та вищою активністю фотосинтетичного апарату озимого тритикале в період наливання зерна. В результаті досліджень відмічено, що облистяність тритикале озимого сортів Божич і Богодарське на ділянках за мінерального живлення (N90) була на рівні 15,75%. Найкращі показники облистяності тритикале озимого були відмічені на ділянках (Фон + обробка насіння + 2 підживлення) сорту Божич – 19,83%, а сорту Богодарське на ділянках (Фон + обробка насіння + 3 підживлення) – 18,95%. У сорту тритикале озимого Богодарське відмічено збільшення площі листя рослин за другого-третього підживлення на 10,33 м2/га відповідно до 41,44-44,56 м2/га. У сорту Божич за другого-третього підживлення показники площі листя більші на 3,42 м2/га до фону (N90), але майже однакові між собою і становили 50,09-49,48 м2/га.Висновки. Встановлено, що на сірих лісових ґрунтах мінеральні добрива та мікродобрива позитивно впливали на формування облистяності та площу листя тритикале озиме. Найбільша площа листкової поверхні (29,42 тис. м2/га) сформувалася у фазу прапорцевого листка за використання мінерального живлення (P36K36+N90) не значно збільшило площу листя у сорті Божич на 1,2% по відношенню до фону. А от в сорті Богодарське спостерігалось значне збільшення площі листя на 14% до фону що говорить про те, що сорт більш інтенсивний. Дві позакореневі обробки по технології ДР ГРІН у сорті Божич збільшили показники площі листя на 7,3%, а в сорті Богодарське на 21% по відношенню до фону. Третя позакоренева обробка в сорті Божич була більша на 6% до фону, а от в сорті Богодарське збільшення площі листя було максимальним 30% до фону.
Посилання
2. Habtamu A., Tadele T. K., Twain J. B., XueFeng M. Triticale Improvement for Forage and Cover Crop Uses in the Southern Great Plains of the United States. Front Plant Sci. 2018. № 9. Р. 1130. DOI : 10.3389/ fpls.2018.01130
3. Левченко О. С., Голик Л. М., Штакал М. І., Березовський О. В. Створення сортів тритикале озимого різного цільового призначення. Вісник аграрної науки. 2023. № 12 (849). С. 58–63. DOI: https://doi. org/10.31073/agrovisnyk202312-08
4. Савчук О. І., Мельничук А. О., Дребот О. В. Вплив системи удобрення на продуктивність тритикале озимого (Тriticosecale witt.) в умовах осушуваного дерново-підзолистого ґрунту Полісся. Зернові культури. Том 6. № 1. 2022. С. 116–123. DOI: https://doi. org/10.31867/2523-4544/0214
5. Волощук О. П., Волощук І. С., Глива В. В., Ковальчук О. І. Сортові ресурси, як фактор збільшення об’ємів виробництва високоякісного насіння тритикале озимого. Збалансоване природокористування. 2017. № 4. С. 53–58.
6. Пірич А. В., Федоренко М. В., Федоренко І. В., Кузьменко Є. А., Близнюк Р. М. Адаптивний потенціал селекційних ліній тритикале озимого (×Triticosecale Wittmack) в умовах Лісостепу України. Зернові культури. 2023. Том 7. № 1 С. 28–36. DOI: https://doi. org/10.31867/2523-4544/0255
7. Єгупова Т. В., Романюк П. В. Сучасні технології вирощування тритикале озимого в Правобережному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 31–37. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 202007-04.
8. Юла В. М. Адаптивні технології вирощування зернових культур в Лісостепу. Адаптивні системи землеробства і сучасні агротехнології – основа раціонального землекористування, збереження і відтворення родючості ґрунтів; за ред. В. Ф. Камінського. Київ: ВП «Едельвейс», 2013. С. 255–267.
9. Hyrka, A. D., Tkalich, I. D., Sydorenko, Yu. Ya., Bochevar, O. V., Ilienko, O. V., & Mamiedova, E. I. The spring barley yield and grain quality formation in dependence of growth regulators and fertilizers use. Grain Crops. 2017. 1(1). С. 59–65.
10. Ювчик Н. О. Фотосинтетична діяльність пшениці озимої залежно від удобрення та вапнування на дерново-підзолистому ґрунті в умовах Західного Полісся. Зернові культури. Том 7. № 1. 2023. С. 184–189. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0275
11. Білітюк А. П. Ріст і розвиток рослин тритикале залежно від впливумінеральних добрив. Вісник аграрних науки. 2002. № 8. С. 23–27.
12. Свідерко М. Є., Шувар А. М., Беген Л. Л. Ефективність позакореневого підживлення тритикале озимого. Агротехнічні основи підвищення ефективності виробництва зерна тритикале у різних зонах України : матеріали наук.-прак. конф., 16–17 черв. 2010 р. Рокині : 2010. С. 119–124.
13. Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Чернега А. О. Вміст білка і клейковини у зерні тритикале озимого за використання біологічно активних речовин. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2013. Вип. 82. С. 14–18.
14. Адамень Ф. Ф., Радченко Л. А, Женченко К. Г. Особливості фотосинтетичної діяльності рослин пшениці різних біотипів. Вісник аграрної науки. № 6. (698). 2011. С. 16–20.
15. Шейко Д.В. Фотосинтетичний потенціал сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Західного Лісостепу. Аграрні інновації. 2023. № 19. С. 115-119. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.18
16. Солодушко М. М., Безсусідня Ю. В. Фотосинтетична діяльність рослин жита озимого (Secale cereale L.) залежно від умов вирощування в Північному Степу України. Зернові культури. 2023. Том 7. № 1. С. 138-145. DOI: https://doi. org/10.31867/2523-4544/0269