ВИДОВИЙ СКЛАД І ШКІДЛИВІСТЬ ФІТОФАГІВ У ПОСІВАХ І ПОСАДКАХ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР

  • С.В. Філоненко Полтавський державний аграрний університет Міністерства охорони здоров’я України https://orcid.org/0000-0001-8360-8852
  • В.М. Смірних Веселоподільська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-3294-5095
  • М.В. Тищенко Веселоподільська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0005-7141-9452
Ключові слова: фітофаги, ентомофаги, біоенергетичні культури, свічграс, міскантус, біоенергетична верба, сорго цукрове

Анотація

Мета. Визначення та аналіз видового складу фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур, дослідження та вивчення ролі ентомофагів, що є регулюючим фактором чисельності фітофагів в зоні недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу. Методи. Дослідження проводили упродовж 2017-2021 рр. на дослідному полі Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН, яка розташована в Лівобережному Лісостепу. Проводили облік фітофагів та ентомофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби та сорго цукрового).Чисельність ґрунтових шкідників визначали методом розкопок навесні та восени, відбору ґрунтових проб та їх аналізу. Наземних шкідників виявляли шляхом візуального огляду деревних рослин, рівномірно розміщених на плантації.Результати. Найбільша чисельність фітофагів, що можуть становити загрозу для врожайності енергетичної біомаси, була знайдена на свічграсі. Для кореневої системи енергетичної верби особливо небезпечними виявились ґрунтові шкідники. Крім того, рослини цієї культури пошкоджують жуки вербового листоїда і попелиця. Так, попелицею було заселено від 7,0 до 32,0% рослин з балом заселення 1,0-1,1. Щільність популяції вербового листоїда в динаміці коливалась у межах від 0,3 до 3,7 екз./м2.На сорго цукровому заселеність його рослин попелицею, в середньому, коливалась від 23,0 до 48,0% з середнім балом 1,0-1,3. Максимальну щільність гусениць кукурудзяного метелика відмічали лише в І-ІІ декадах серпня з чисельністю 1,0-1,8 екз./м2.Висновки. У Лівобережному Лісостепу зони недостатнього зволоження посіви і насадження біоенергетичних культур (свічграсу, міскантусу, біоенергетичної верби, сорго цукрового) пошкоджує значний комплекс як ґрунтоживучих, так і наземних фітофагів. Головними із ґрунтоживучих є личинки травневого та червневого хрущів, коваликів, чорнишів, хлібних жуків та турунів; а із наземних – велика злакова попелиця, клопи, хлібні блішки, злакові мухи, листоїд вербовий, попелиця вербова, міль горностаєва. За сприятливих умов для їх розвитку вони здатні завдати біоенергетичним рослинам значних пошкоджень.

Посилання

1. Агроекологічні аспекти вирощування багаторічних трав для виробництва біопалива 2-ї генерації. Вісник Кременчуцького національного університету ім. М Остроградського. 2012. 4 (75). 128-130.
2. Вербняк А. А., Ганженко О. М., Смірних В. М., Левченко Л. М. Сорго цукрове – перспективна біоенергетична культура в умовах недостатнього зволоження Східного Лісостепу України. Цукрові буряки. 2016. № 4. С. 9-10.
3. Гументик М. Я. Технологічні основи створення промислових плантацій високопродуктивних біоенергетичних культур. Біоенергетика. 2020. № 1. С. 14-17.
4. Кучеровська С. В., Стефановська Т. Р., Смірних В. М. Вивчення ентомокомплексу проса лозоподібного (Panicum virgatum L. ) в умовах центрального Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2013. Вип. 17(1). С. 444-447.
5. Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь / за ред. В. М. Сінченка. Київ : Компринт, 2018. 137 с.
6. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. Київ: Урожай, 1986. 296 с.
7. Роїк М. В., Гументик М. Я., Мамайсур В. В. Перспективи вирощування енергетичної верби для виробництва твердого біопалива. Біоенергетика. 2013. № 2. С. 18-19.
8. Роїк М. В., Сінченко В. С., Бондар В. С., Фурса А. В., Гументик М. Я. Концепція розвитку біоенергетики в Україні до 2035 року. Біоенергетика. 2019. № 2(14). С. 4-10.
9. Саблук В. Т., Грищенко О. М., Стефанов ська Т. Р. Контроль чисельності личинок хрущів у посадках енергетичної верби та міскантусу гігантського. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 31-32.
10. Саблук В. Т., Стефановська Т. Р., Завада М. М. Вербовий листоїд (Clytra laeviseula R.) небезпечний шкідник верби й тополі. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 34.
11. Саблук В. Т., Грищенко О. М., Смірних В. М. Збереження корисної ентомофауни за оптимізації використання інсектицидів. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2018. Вип. 26. С. 35-41.
12. Саблук В. Т., Грищенко О. М., Смірних В. М., Педос В. П. Фітофаги енергетичних посадок верби. Біоенергетика. 2020. № 2. С. 15-19.
13. Саблук В. Т., Грищенко О. М., Смірних В. М., Педос В. П., Суслик Л.О. Чи загрожують біоенергетичним культурам шкідники? Біоенергетика. 2018. № 1. С. 37-40.
14. Саблук В. Т., Сінченко В. М., Грищенко О. М., Смірних В. М., Педос В. П., Суслик Л. О. Шкідники верби енергетичної та заходи контролю їхньої чисельності. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2018. Вип. 26. С. 41-48.
15. Саблук В. Т., Сторожик Л. І., Смірних В. М., Педос В. П. Роль агротехніки в обмеженні чисельності фітофагів у посівах цукрових буряків. Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН. 2008. Вип. 10. С. 291-298.
16. Саблук В. Т., Грищенко О. М., Стефановська Т. Р. Контроль чисельності личинок хрущів у посадках енергетичної верби та міскантусу гігантського. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 31-32.
17. Саблук В. Т., Сінченко В. М., Грищенко О. М., Запольська Н. М., Шендрик К. М., Смірних В. М., Педос В. М., Суслик Л. О., Ворожко С. П., Тищенко М. В. Рекомендації з технології захисту сільськогосподарських та біоенергетичних культур від шкідників та хвороб. Київ: ІБКіЦБ, 2019. 28 с.
18. Саблук В. Т., Стефановська Т. Р., Завада М. М. Вербовий листоїд (Clytralaeviseula R.) небезпечний шкідник верби й тополі. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 34.
19. Смірних В. М., Курило В. Л., Герасименко Ю. П., Мостьовна Н. А., Горобець А. М., Кулик М. І., Мороз О. В. Свічграс як нова фітоенергетична культура. Цукрові буряки. 2011. № 3. С. 12-14.
20. Стефановська Т. Р., Кучеровська С. В., Підліснюк В. В. Агроекологічна оцінка ризику вирощування світчграсу з урахуванням впливу шкідливих організмів. Агроекологічний журнал. 2012. С. 125-127.
21. Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Фучило О. Я., Літвін В. М. Створення та вирощування енергетичних плантацій верб і тополь. Київ: Логос. 2009. 80 с.
Опубліковано
2025-02-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО