ЗАСТОСУВАННЯ ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН СОНЯШНИКА

  • А.В. ТИЩЕНКО Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-1918-6223
  • А.В. РОДІОНОВ Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0003-3229-1690
Ключові слова: соняшник, післясходові гербіциди, бур’яни, елементи структури, врожайність, олійність.

Анотація

Метою дослідження було визначення впливу та ефективності застосування післясходових гербіцидів з д.р. трибенурон-метил, 750 г/кг та д.р. імазамокс (33 г/л) + імазапір (15 г/л) на ступінь засміченості посівів та врожайність насіння соняшника в умовах Півдня України. Методи досліджень. Дослідження проводили протягом 2022-2024 рр. на полях ФГ «Плакущенко В.В.», що знаходиться на території Одеської області Великомихайлівського району в с. Гребеники. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки, головні ділянки 1). (Контроль (без внесення гербіциду); застосування післясходового гербіциду з діючою речовиною (д.р.): 2). д.р. трибенурон-метил 750 г/кг, нормою 35 г/га, 3). д.р. імазапір (15 г/л) + імазамокс (33 г/л), нормою 1,1 л/га; 4). Ручна прополка. Посів широкорядний з міжряддям 70 см. Площа посівної ділянки – 60 м2, облікової – 50 м2, в чотирьох повторностях. Результати досліджень. При застосуванні гербіциду з д.р. імазапір (15 г/л) + імазамокс (33 г/л) кількість нетреби звичайної було 0,1 і берізки польової – 0,2 шт/м2, тоді як при використанні трибенурон-метил (750 г/кг) кількість бур’янів була більшою на 0,2 шт/м2. Натомість, при застосуванні трибенурон-метил (750 г/кг) кількість лободи (види) була меншою на 0,5, а канатника Теофраста на 0,2 шт/м2, ніж при використання гербіциду з д.р. імазапір (15 г/л) + імазамокс (33 г/л). Що стосується злакових бур’янів, в нашому випадку мишій (види) і падалиця озимого ячменю, то гербіциду з д.р. трибенурон-метил (750 г/кг) не знищує їх, а їх кількість становила на рівні контрольного варіанту 2,3 і 1,5 шт/м2, відповідно, і тому додатково необхідно застосовувати противозлакові гербіциди. Найменшу врожайність було отримано на контрольному варіанті: у 2022 році 0,57 т/га, 2023 ‒ 1,06 т/га, 2024 ‒ 1,19 т/га та в середньому за три роки ‒ 0,94 т/га, за олійності 48,93% і виходу олії 0,46 т/га, а максимальну за ручної прополки ‒ 1,50, 2,04, 2,20 і 1,91 т/га і 50,75% і 0,97 т/га, відповідно. Застосування післясходових гербіцидів сприяло зниженню чисельності бур’янів на посівах, і відповідно, підвищувало врожайність культури. Так, при використанні трибенурон-метил (750 г/кг) була отримана прибавка до контролю у 2022 році 0,65 т/га, 2023 ‒ 0,62 т/га, 2024 ‒ 0,64 т/га та в середньому за три роки ‒ 0,64 т/га, а при використанні імазапір (15 г/л) + імазамокс (33 г/л) ‒ 0,81, 0,72, 0,73 і 0,97 т/га, відповідно. Висновки. Застосування післясходових гербіцидів знижувало чисельність бур’янів, порівняно з варіантом без гербіцидів, проте повного знищення бур’янів не було на жодному з варіантів і кожен гербіцид мав різний вплив на ті чи інші види бур’янів. Найбільшу врожайність насіння соняшника 1,40 т/га, вихід олії 0,69 т/га було отримано на варіанті при застосуванні гербіциду з д.р. імазапір (15 г/л) + імазамокс (33 г/л), а найбільшу олійність 50,10% на варіанті з трибенурон-метил (750 г/кг).

Посилання

1. González-Alonso A., Ramírez-Tortosa C., Varela- López A., Roche E., Arribas M., et al. Sunflower Oil but Not Fish Oil Resembles Positive Effects of Virgin Olive Oil on Aged Pancreas after Life-Long Coenzyme Q Addition. Int. J. Mol. Sci. 2015. Vol. 16. Р. 23425–23445
2. Hladni N. Present status and future prospects of global confectionery sunflower production. Proceedings of 19-th International sunflower conference. 2016, Edirne, Turkey. Р. 47–60.
3. Liakat Ali, Hyun Jo, Jong Tae Song & Jeong-Dong Lee. The Prospect of Bentazone-Tolerant Soybean for Conventional Cultivation. Agronomy. 2020. Vol. 10. P. 1650. doi:10.3390/agronomy10111650
4. Merga B., Alemu N. Integrated weed management in chickpea (Cicer arietinum L.). Cogent Food Agric. 2019. 5:1620152. https://doi.org/10.1080/23311932.2019.162 0152.
5. Sherwani S.I., Arif I.A., Khan H.A. Modes of Action of Different Classes of Herbicides. Herbic. Physiol. Action Saf. 2015. P. 165–186. DOI: 10.5772/61779
6. Soltani N., et al. Potential Yield Loss in Dry Bean Crops Due to Weeds in the United States and Canada. Weed Technology. 2018. Vol. 32. P. 342–346. https://doi. org/10.1017/wet.2017.116
7. Soltani N., Nurse R.E., Shropshire Ch. & Sikkema P.H. Weed Control, Environmental Impact and Profitability of Pre-Plant Incorporated Herbicides in White Bean. American Journal of Plant Sciences. 2012. Vol. 3. P. 846–853. ttp://dx.doi.org/10.4236/ajps.2012.37102 Published Online July 2012
8. Меліх О.О., Пасменко Н.В. Сучасний стан та напрями розвитку ринку соняшникової олії в Україні. Економіка харчової промисловості. 2015. Т. 7. Вип. 3. С. 15–20.
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО