АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МУЛОВИХ МАС СТІЧНИХ ВОД ПРИ ВИРОЩУВАННІ ГРЕЧКИ ТА ЇХ ПІСЛЯДІЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК ПШЕНИЦІ – ДВОРУЧКИ МИРОНІВЧАНКИ

В.І. Дубовий; С.В. Кліщенко; І.В. Холоденко; О.О. Будак; С.В. Зеленець

doi:10.32848/agrar.innov.2026.37.9

В.І. Дубовий Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-8637-0023
С.В. Кліщенко Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0009-0006-5956-8137
І.В. Холоденко Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0009-0001-4978-9079
О.О. Будак Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-9166-1557
С.В. Зеленець Білоцерківський національний аграрний університет

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.37.9

Ключові слова: Fagopyrum esculentum, Triticum, органо-мінеральні добрива, післядія добрив, структура врожаю, вилягання посівів, Лісостеп

Анотація

Мета. Обґрунтувати агроекологічну доцільність та ефективність застосування різних норм мулових мас стічних вод (ММСВ) як нетрадиційного органо-мінерального добрива при вирощуванні сортів гречки, а також оцінити їх пролонговану післядію на біометричні показники та структуру врожаю наступної культури в сівозміні – пшениці – дворучки сорту Миронівчанка. Методи. Дослідження проводили протягом 2024–2025 рр. у дрібноділяночному польовому експерименті (триразова повторність). Схема досліду включала чотири варіанти норм внесення сухого залишку ММСВ (контроль, 15, 30 та 60 т/га) під два сорти гречки (Воля, Володар). Після збирання гречки здійснювали поверхневий обробіток ґрунту (фрезерування на 10–12 см) та висівали пшеницю-дворучку. Застосовували лабораторно-агрохімічні, фенологічні, біометричні та математично-статистичні (дисперсійний аналіз) методи. Результати. Хімічний аналіз підтвердив високий агрохімічний потенціал ММСВ: вміст мінерального азоту перевищував показники ґрунту у 4 рази, рухомого фосфору – в 10 разів, обмінного калію – у 5 разів при екологічно безпечних концентраціях важких металів. Внесення ММСВ активізувало ростові процеси обох сортів гречки. Максимальну врожайність зерна (1,8–1,9 т/га) отримано за норми 30 т/га. Збільшення дози до 60 т/га стимулювало надмірний розвиток вегетативної маси, спричиняло вилягання посівів і знижувало збір зерна. У 2025 р. зафіксовано суттєву післядію ММСВ на пшеницю-дворучку: варіанти 30 та 60 т/га забезпечили достовірне збільшення висоти рослин на 6,3–9,6 см та кількості зерен у колосі, проте варіант 60 т/га призвів до вилягання пшениці у фазі наливу та зниження маси 1000 зерен до 35,0 г. Висновки. Мулові маси стічних вод є ефективним довгодіючим органо-мінеральним добривом. Оптимальною та агроекологічно обґрунтованою нормою їх внесення є 30 т/га, яка забезпечує стабільну врожайність гречки та позитивно впливає на формування елементів продуктивності пшениці-дворучки у післядії.

Посилання

1. Lykhochvor, V.V., Petrychenko, V.F. (2021). Fiziolohichna rol elementiv zhyvlennia ta systemy udobrennia polovykh kultur [Physiological role of nutrients and fertilization systems of field crops]. Lviv, 280 p. [in Ukrainian].
2. Zaryshniak, A.S., Tsvei, Ya.P., Ivanina, V.V. (2015). Optymizatsiia udobrennia ta rodiuchosti gruntu v sivozminakh: nauk. vyd. [Optimization of fertilization and soil fertility in crop rotations: scientific publication]. Kyiv: Ahrarna nauka, 207 p. [in Ukrainian].
3. Savenko, I.M., Shevchenko, L.P. (2020). Vplyv mulovykh dobryv na fizyko-khimichni pokaznyky chornozemiv [Influence of sewage sludge fertilizers on physicochemical properties of chernozem soils]. Ahroekolohichnyi zhurnal, 3, 45–50. [in Ukrainian].
4. Hryshchenko, R. Ye. (2015). Fotosyntetychna produktyvnist posiviv hrechky v pivnichnomu Lisostepu [Photosynthetic productivity of buckwheat crops in the northern Forest-Steppe]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs “Instytut zemlerobstva NAAN”, 1, 57–62. [in Ukrainian].
5. Dykyi, O.M. (2021). Teoretychni osnovy mineralnoho zhyvlennia hrechky [Theoretical foundations of mineral nutrition of buckwheat]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 70(2), 95–107. [in Ukrainian].
6. Parkhuts, B.I. (2018). Vplyv rivnia mineralnoho udobrennia na produktyvnist hrechky v umovakh Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy [Influence of mineral fertilization level on buckwheat productivity in the Western Forest-Steppe of Ukraine]. Visnyk LNAU: Ahronomiia, 22(2), 137–140. [in Ukrainian].
7. Tkalich, I.D., Tkalich, Yu.V. (2019). Osoblyvosti vyroshchuvannia hrechky v pisliaukisnykh posivakh [Features of buckwheat cultivation in post-harvest sowings]. Zernovi kultury, 3(1), 68–76. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0062 [in Ukrainian].
8. Xiaomei, F. (2018). Effects of nitrogen fertilizer and planting density on the leaf photosynthetic characteristics, agronomic traits and grain yield in common buckwheat (Fagopyrum esculentum M.). Field Crops Research, 219, 160. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378429017318476 [in English].
9. Wang, Y. (2018). Influence of foliar feeding of boric fertilizers on nutrients of rhizosphere soil, plant growth and yield of wine buckwheat. Journal of Southern Agriculture, 49, 253–257. [in English].
10. Podolska, G. (2011). Wplyw nawozenia azotem na plonowanie i cechy struktury plonu gryki odmiany Kora [The effect of nitrogen fertilization on the yield and structural characteristics of buckwheat of the Kora variety]. Polish Journal of Agronomy, 6, 38–43. URL: https://www.iung.pl/PJA/wydane/6/PJA6_6 [in Polish].
11. Olifir Yu.M., Bahai T.I., Borysiuk V.S., Ivaniuk V.Ia. (2018). Vplyv rivnia mineralnoho udobrennia ta pozakorenevoho pidzhyvlennia na urozhainist bobiv kormovykh v umovakh Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy [The effect of mineral fertilization and foliar feeding on the yield of fodder beans in the Western Forest-Steppe of Ukraine]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 63, 117–127. [in Ukrainian].
12. Pyliak, N.V., Krutiakova, V.I., Dyshliuk, V.Ye. (2020). Ekoloho-mikrobiolohichna kharakterystyka novykh biodobryv na osnovi osadiv stichnykh vod ochysnykh sporud m. Odesa [Ecological and microbiological characteristics of new biofertilizers based on sewage sludge from wastewater treatment plants of Odesa]. Ahroekolohichnyi zhurnal, 3, 86–95. [in Ukrainian].
13. Muter, O., Dubova, L., Kassien, O., Cakane, J., Alsina, I. (2022). Application of the sewage sludge in agriculture: soil fertility, technoeconomic, and life-cycle assessment. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.104264 [in English].
14. Bedwal, S., Kuldeep, Kumar, S., Singh, C. (2022). Impact of sewage sludge on crop growth, soil quality and nutrient dynamics in system-based approach. The Pharma Innovation Journal, SP-11(3), 1399–1406. [in English].
15. Martyniuk, I.V., Tsymbal, Ya.S., Savchenko, S.D., Savchenko, Ye.D. (2024). Efektyvnist vyroshchuvannia krupianykh kultur u korotkorotatsiinykh orhanichnykh sivozminakh Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Efficiency of cereal crop cultivation in short-rotation organic crop rotations of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky, 11(860), 5–10. [in Ukrainian].
16. Mazur, V.A., Lypovyi, V.H., Mordvaniuk, M.O. (2020). Metodyka naukovykh doslidzhen v ahronomii [Methodology of scientific research in agronomy]. Vinnytsia: VTs TOV “TVORY”, 204 p. [in Ukrainian].
17. Dubovyi, V. I., & Kholodenko, I. V. (2025). Mulovi masy stichnykh vod yak alternatyva orhano-mineralnym dobryvam pry vyroshchuvanni hrechky [Sewage sludge as an alternative to organo-mineral fertilizers in buckwheat cultivation]. Ahrarni innovatsii (Agrarian Innovations), 34, 60–66. [in Ukrainian].