БІОХІМІЧНІ ТА БІОФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛОДІВ НОВИХ ГІБРИДІВ ВИШНІ (PRUNUS CTRASUS L.) В УМОВАХ ГІДРОТЕРМІЧНОЇ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Р.В. Юсипенко; Д.Г. Макарова

doi:10.32848/agrar.innov.2026.37.40

Р.В. Юсипенко https://orcid.org/0009-0001-5449-3598
Д.Г. Макарова Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-2017-4203

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.37.40

Ключові слова: вишня кисла (Prunus cerasus L.), зміни клімату, Лісостеп, метаболічна стійкість, якість плодів, посухостійкість, антиоксидантний потенціал

Анотація

Метою даних досліджень є оцінка адаптивного потенціалу генотипів вишні кислої за біохімічними показниками якості плодів в умовах гідротермічної нестабільності та ідентифікація сортів із високою метаболічною стійкістю для промислового вирощування. Дослідження проводили протягом 2023–2025 рр. в Інституті садівництва НААН (м. Київ). Об’єктами слугували перспективні гібриди вишні (2014 р.с.) на підщепі антипка. Контролем слугували сорти Любительська та Мальва. Якість плодів оцінювали за загальноприйнятими ДСТУ/ISO за показниками вмісту розчинних сухих речовин (РСР), цукрів, кислотності, вітаміну С та фенольних сполук. Для оцінювання адаптивності використано авторський «Коефіцієнт метаболічної стійкості» (КМС), що відображає відношення РСР у стресовий рік (2024) до показників оптимального року (2023). Методи. Закладка і проведення дослідів, основні обліки і спостереження проводили відповідно загальноприйнятим методикам. Статистичну обробку даних робили за допомогою стандартного набору статистичних функцій програми Microsoft Excel. Результати. Вегетаційний період 2024 року ідентифіковано як абсолютний погодний екстремум із сумою активних температур 3894°C та критичним дефіцитом опадів у червні (14 мм, 19% від норми). За цих умов контрольний сорт Мальва продемонстрував метаболічну деградацію (КМС 0,91). Натомість гібриди 1/21, 1/20 та 2/70 реалізували стратегію «адаптивного концентрування» (КМС 1,02–1,04), зберігши або підвищивши рівень РСР (18,2–19,4%). Гібрид 2/70 визначено як десертний еталон із рекордним вмістом цукрів (11,83%) та цукрово-кислотним індексом 9,38. Гібрид 1/21 продемонстрував найвищий антиоксидантний потенціал (феноли – 607 мг/100 г). Для великоплідного промислового напрямку виділено гібрид 2/54. Висновки. За сукупністю біохімічних показників та метаболічною стабільністю гібриди 1/20, 1/21 та 2/70 рекомендовані для розширеного промислового випробування та залучення до селекційних програм як донори ознак високої якості плодів. Генотип 2/54 ідентифіковано як цінне джерело ознаки великоплідності Prunus cerasus L. для створення сортів інтенсивного типу.

Посилання

1. Bublyk, M.O., Hrynyk, I.V., Barabash, L.O., Chorna, H.A. and Fryziuk, L.A. (2023), “Vplyv zmin klimatu na plodovi roslyny u konteksti hlobalnykh doslidzhen” [Impact of climate change on fruit plants in the context of global research], Sadivnytstvo, Issue 78, pp. 5–25. URL: https://doi.org/10.35205/0558-1125-2023-78-5-25 [in Ukrainian].
2. Moskalets, T.Z., Hrynyk, I.V., Moskalets, V.V. and Bublyk, M.O. (2020), “Stan i perspektyvy selektsii ta vyroshchuvannia plodovo-yahidnykh roslyn, maloposhyrenykh u kulturi, v suchasnomu sadivnytstvi Ukrainy” [State and prospects of breeding and cultivation of fruit and berry plants that are uncommon in modern horticulture of Ukraine], Sadivnytstvo, Issue 75, pp. 58–78. URL: https://doi.org/10.35205/0558-1125-2020-75-58-78 [in Ukrainian].
3. Tkachyk, S.O. (Ed.), Kiienko, Z.B., Matus, V.M. et al. (2016), Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupy plodovykh, yahidnykh, horikhoplidnykh, subtropichnykh ta vynohradu na prydatnist do poshyrennia v Ukraini [Methodology for the examination of varieties of fruit, berry, nut, subtropical and grape crops for suitability for dissemination in Ukraine], 2nd ed., FOP Korzun D.Yu., Vinnytsia, Ukraine, 85 p. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7e559aa79ba.pdf [in Ukrainian].
4. Makarova, D.H., Vasylenko, V.I., Trokhymchuk, A.I., Hrusha, V.V., Moiseichenko, N.V., Ihnatenko, O.O. and Babenko, S.M. (2024), “Biokhimichnyi sklad ta spozhyvchi yakosti plodiv sortiv abrykosa selektsii Instytutu sadivnytstva NAAN Ukrainy v zoni Zakhidnoho Lisostepu” [Biochemical composition and consumer qualities of apricot cultivars bred at the Institute of Horticulture of NAAS of Ukraine in the Western Forest-Steppe zone], Sadivnytstvo, Issue 79, pp. 44–53. URL: https://sadivnytstvo.kiev.ua/files/79-44-53.pdf [in Ukrainian].
5. Viljevac Vuletić, M., Mihaljević, I., Tomaš, V., Horvat, D., Zdunić, Z. and Vuković, D. (2022), “Physiological response to short-term heat stress in the leaves of traditional and modern plum cultivars”, Horticulturae, Vol. 8, No. 1, Article 72. URL:https://doi.org/10.3390/horticulturae8010072
6. Correia, S., Schouten, R., Silva, A.P. and Gonçalves, B. (2017), “Factors affecting quality and health-promoting compounds during growth and postharvest life of sweet cherry (Prunus avium L.)”, Frontiers in Plant Science, Vol. 8, Article 2166. URL: https://doi.org/10.3389/fpls.2017.02166
7. DSTU ISO 2173:2007 (2007), Produkty z fruktiv ta ovochiv. Vyznachennia rozchynnykh sukhykh rechovyn refraktometrychnym metodom (ISO 2173:2003, IDT) [Fruit and vegetable products. Determination of soluble solids by refractometric method], Derzhspozhyvstandart Ukrainy, Kyiv, Ukraine. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=84755 [in Ukrainian].
8. DSTU EN 12147:2003 (2003), Soky fruktovi ta ovochevi. Vyznachennia tytrovanoi kyslotnosti (EN 12147:1996, IDT) [Fruit and vegetable juices. Determination of titratable acidity], Derzhspozhyvstandart Ukrainy, Kyiv, Ukraine. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=85258 [in Ukrainian].
9. Murshed, R., Lopez-Lauri, F. and Sallanon, H. (2013), “Effect of water stress on antioxidant systems and oxidative parameters in fruits of tomato (Solanum lycopersicon L., cv. Micro-tom)”, Physiologia Plantarum, Vol. 148, No. 2, pp. 293–306. URL: https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.2012.01680.x
10. Ermantraut, E.R., Prysiazhniuk, O.I. and Shevchenko, I.L. (2007), Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh u paketi Statistica 6.0: metodychni vkazivky [Statistical analysis of agronomic experimental data using Statistica 6.0: methodical guidelines], PolihrafKonsaltynh, Kyiv, Ukraine, 55 p. URL: https://bio.gov.ua/uk/bioenergy/publikaciyi-viddil-matematychnogo-modelyuvannya-tacyfrovyh-tehnologiy-v-agronomiyi [in Ukrainian].
11. StatSoft, Inc. (2013), STATISTICA, version 12: data analysis software system, StatSoft, Inc., Tulsa, OK, USA. URL: https://statisticasoftware.wordpress.com/2013/05/15/statsoft-releases-version-12-of-statisticasoftware/
12. Hunter, J.D. (2007), “Matplotlib: A 2D graphics environment”, Computing in Science & Engineering, Vol. 9, No. 3, pp. 90–95. URL:https://doi.org/10.1109/MCSE.2007.55
13. Venturi, M., Giovannini, A., Morri, M. and Morandi, B. (2024), “Preharvest drought stress: which consequences on plant physiology and fruit quality in sour cherry?”, Acta Horticulturae, Vol. 1409, pp. 453–458. URL: https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2024.1409.57
14. Dogan, M., Bolat, I., Turan, M. and Kaya, O. (2025), “Elucidating stress responses in Prunus rootstocks through comprehensive evaluation under drought, heat shock and combined stress conditions”, Scientia Horticulturae, Vol. 338, Article 113882. URL: https://doi.org/10.1016/j.scienta.2024.113882