Оптимізація елементів системи азотного живлення гібридів кукурудзи в умовах Сумської області

Анотація

У статті висвітлено результати двофакторних польових досліджень щодо обґрунтування оптимальної системи азотного живлення кукурудзи в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Досліджували вплив передпосівного застосування різних доз карбаміду (100 та 200 кг/га) на ростові процеси, біометричні показники, елементи структури врожаю та зернову продуктивність трьох сучасних гібридів кукурудзи різної групи стиглості: ДКС 3730, ДКС 4590 та ДКС 5075. Дослідження проводили на чорноземах типових середньогумусних із середнім умістом легкогідролізованого азоту та підвищеним умістом рухомих форм фосфору й обмінного калію. Установлено, що внесена доза азотного добрива закономірно активізує лінійний ріст рослин і позитивно впливає на виповненість зерна. Найвищу ростову активність і продуктивність за всіх фонів живлення продемонстрував високопродуктивний гібрид ДКС 5075. За передпосівного внесення карбаміду в дозі 200 кг/га його висота досягала 275 см, маса 1000 зернин зросла до 340 г, а врожайність зерна досягла максимального значення в досліді – 14,0 т/га (прибавка до контролю становила 3,2 т/га). Для гібридів ДКС 4590 та ДКС 3730 за аналогічної дози живлення врожайність становила 12,8 т/га та 12,4 т/га відповідно. Проведеним аналізом окупності добрив доведено, що найбільший приріст урожайності від одиниці внесеного азоту (1,3–1,8 т/га) забезпечує помірна доза карбаміду 100 кг/га, тоді як подальше збільшення дози до 200 кг/га зумовлює меншу додаткову прибавку – 0,9–1,4 т/га залежно від гібрида. Результати досліджень підтверджують високу ефективність та економічну доцільність адаптивного підходу до мінерального живлення кукурудзи залежно від генетичного потенціалу конкретного гібрида.