Зернова продуктивність гороху посівного залежно від обробки насіння та фоліарного живлення в умовах Лісостепу Західного
Анотація
У статті наведено результати досліджень щодо формування зернової продуктивності гороху посівного залежно від передпосівної інокуляції насіння та фоліарного живлення рідким мікродобривом в умовах Західного Лісостепу України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення технології вирощування гороху шляхом раціонального поєднання біологічних і агротехнологічних чинників, спрямованих на оптимізацію живлення рослин, активізацію процесів симбіотичної азотфіксації та підвищення зернової продуктивності культури. Метою дослідження було встановлення закономірностей формування зернової продуктивності гороху посівного залежно від передпосівної інокуляції насіння препаратами Ризовіт і РизоСтарт та фоліарного підживлення рідким мікродобривом АВАНГАРД Комплекс Бобові, а також визначення найбільш ефективного поєднання досліджуваних чинників. Польові дослідження проводили упродовж 2024–2026 рр. на дослідному полі НДЦ «Поділля». Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений чорноземом типовим, глибоким, малогумусним, важкосуглинковим, сформованим на лесовидних суглинках. Установлено чітку закономірність підвищення зернової продуктивності гороху за комплексного застосування передпосівної інокуляції та фоліарного живлення. Відсутність інокуляції та мікродобрив у більшості випадків характеризувалася найнижчими показниками врожайності. Одноразове фоліарне внесення АВАНГАРД Комплекс Бобові забезпечувало додаткове підвищення продуктивності рослин, тоді як дворазове застосування препарату сприяло формуванню найвищих показників урожайності. Виявлено, що ефективність інокуляції залежала від сорту та рівня фоліарного живлення. Серед досліджуваних інокулянтів більш стабільний позитивний ефект у формуванні зернової продуктивності забезпечував РизоСтарт. Найвищі показники отримано за поєднання передпосівної інокуляції насіння РизоСтартом із дворазовим фоліарним підживленням АВАНГАРД Комплекс Бобові. За цієї технологічної комбінації врожайність сорту Малахіт становила 3,83; 2,61 та 4,39 т/га, а сорту Саксон – 4,01; 2,91 та 4,64 т/га у 2024, 2025 та 2026 рр. відповідно. Максимальне значення зернової продуктивності – 4,64 т/га – сформував сорт Саксон у 2026 році.
Посилання
2. Небаба К.С., Хмелянчишин Ю.В. Формування індивідуальної та насіннєвої продуктивності гороху посівного залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах лісостепу західного. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. №. 40. С. 34-39. https://doi.org/ 10.37406/2706-9052-2023-3.5
3. Електронний ресурс. Інокуляція гороху: маркетинговий хід чи реально прибуткова справа? https://surli.cc/rcikoh (дата звернення 10.07.2026 р.).
4. Камінський В.Ф., Сокирко Д.П., Гангур В.В. Вплив технологічних прийомів на формування продуктивності гороху в умовах Лівобережного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 117. С. 73–79. https://doi.org/ 10.32851/ 2226–0099.2021.117.10
5. Глубокий О.М., Авраменко С.В., Попов С.І. Формування продуктивності сортів гороху залежно від умов вирощування в східному лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 29. С. 113–122. https://doi.org/ 10.36814/pgr.2021.29.11
6. Рибальченко А.М., Косенко В.Ю. Вплив норм висіву гороху на формування елементів структури та урожайність зерна. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 204-209. https://doi.org/ 10.32782/2226-0099.2023.132.25
7. Mazur V., Tkachuk O., Pantsyreva H., Demchuk O. Quality of pea seeds and agroecological condition of soil when using structured water. Scientific Horizons. 20 21. Vol. 24. № 7. P. 53–60. https://doi.org/ 10.0.187.205/scihor.24(7).2021.53-60
8. Khomina V., Lapchynskyi V., Pustova Z., Nebaba K., Plahtiy D. Microbial inoculants as a means of improving soil and crop yields. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. № 10. Рр. 79-90. https://doi.org/ 10.48077/scihor10.2024.79
9. Yeremko L., Hanhur V., Staniak M. Effect of Mineral Fertilization and Seed Inoculation with Microbial Preparation on Seed and Protein Yield of Pea (Pisum sativum L.). Agronomy. 2024. Vol. 14, No. 5. Article 1004. https://doi.org/ 10.3390/agronomy14051004
10. Hossain A. et al. Rhizobium Inoculation and Micronutrient Addition Influence the Growth, Yield, Quality and Nutrient Uptake of Garden Peas (Pisum sativum L.). Phyton-International Journal of Experimental Botany. 2024. Vol. 93, No. 5. P. 901–922. https://doi.org/ 10.32604/phyton.2024.049226
11. Vinay, Sharma R., Dilta B. S., Sharma S., Thakur A. Seed Coating Treatments and Foliar Spray of Micronutrients Enhance Quality of Harvested Seeds in Garden Pea (Pisum sativum L.). International Journal of Plant & Soil Science. 2024. Vol. 36, No. 5. P. 441–449. https://doi.org/ 10.9734/ijpss/ 2024/v36i54541
12. Yeremko L., Hanhur V., Staniak M. Effect of fertilization and microbial preparations on productivity of chickpea (Cicer arietinum L.). Acta Agrobotanica. 2024. Vol. 77. Article 182829. https://doi.org/ 10.5586/aa/ 182829
13. Tulbek M.C., LamY., Wang P., Asavajaru A. Pea: A Sustainable Vegetable Protein Crop. Sustainable Protein Sources. 2017. Р. 145-164. https://doi.org/ 10.1016/B978-0-12-802778-3.00009-3
14. Nebaba K., Khmelianchyshyn Yu., Panasiuk R., Puczel J., Koberniuk O. Influence of biostimulants on physiological processes, productivity, and quality of pea crop in modern agriculture. Scientific Horizons. 2025. Vol. 28. № 1. Pp. 61-72. https://doi.org/ 10.48077/scihor1.2025.61

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


