Продуктивнісь та якісні показники плодів елітних форм вишні (Prunus cerasus L.) залежно від агрокліматичних чинників західного Лісостепу України

Ключові слова: вишня (Prunus cerasus L.), елітніформи, плоди, біохімічний склад, цукри, органічні кислоти, аскорбінова кислота, фенольні сполуки, великоплідність, технологічність, транспортабельність, селекція,господарсько-цінні ознаки

Анотація

Метою досліджень було здійснити комплексне оцінювання 14 елітних форм вишні селекції ІС НААН середньогота середньопізнього строків достигання за сукупністюбіохімічних, органолептичних і господарсько-біологічнихознак, встановити найбільш цінні генотипи за показниками якості плодів, технологічними властивостями, адаптивністю до абіотичних стресових чинників весняно-літнього періоду та визначити перспективність їх залученнядо селекційного процесу і промислового садівництва.Методи. Закладка і проведення дослідів, основніобліки і спостереження проводили відповідно загальноприйнятим методикам. Статистичну обробку данихробили за допомогою стандартного набору статистичнихфункцій програми Microsoft Excel. Результати досліджень. У 2023–2025 рр. встановлено значну варіабельність біохімічних, помологічних тагосподарсько-біологічних показників елітних форм вишнізалежно від генотипу й погодних умов; найбільш критичними були весняні заморозки та літня посуха 2024–2025рр., що суттєво впливали на цвітіння, зав’язування плодіві продуктивність. За комплексом помологічних та органолептичних ознак виділено форми 2/60, 1/68, 1/21 та 1/20,які характеризувалися великоплідністю, привабливимзовнішнім виглядом і високою дегустаційною оцінкою(8,6–8,8 бала); найвищий вміст сухих розчинних речовин відмічено у форм 1/20 (21,45 %) та 1/21 (19,42 %),цукрів – у 2/70 (11,83 %) і 2/32 (11,54 %), аскорбіновоїкислоти – у 1/21 (13,10 мг/100 г), фенольних речовин – у1/21 (607 мг/100 г) та 2/70 (594 мг/100 г). Найбільш гармонійним смаком вирізнялися форми 1/21, 2/12 та 1/20(ЦКІ 6,3–6,9), тоді як 2/70 мала найвищий ЦКІ (9,4). Допершого товарного сорту за сукупністю якісних показниківвіднесено форми 1/21 та 1/20. Найвищу середню врожайність сформували 1/68, 1/21 та 1/20 – 8,2–9,0 т/га, аза стійкістю до весняних заморозків вирізнялися 1/21 та1/18. Отже, форми 1/21 та 1/20 визначено як найбільшперспективні для подальшого сортовипробування та промислового садівництва, а 2/60, 2/70 та 1/3 – як ціннийселекційний матеріал за окремими ознаками, зокремавеликоплідністю та якістю плодів.Висновки. За результатами досліджень 2023–2025рр. встановлено, що елітні форми вишні 1/21, 1/20 та 2/30характеризуються високою технологічністю і транспортабельністю, а форми 1/21, 1/20 та 2/12 – оптимальнимисмаковими властивостями. За вмістом аскорбінової кислоти та фенольних сполук виділено перспективні форми,зокрема 1/68, 1/21, 1/18, 1/20, 2/32, 2/54 і 2/70, а форми1/3, 2/54, 2/60 та 2/70 рекомендовано як джерела великоплідності. За комплексом господарсько-цінних ознакелітні форми 1/21, 1/20 та 1/68 рекомендовано до внесення в Державний реєстр сортів рослин України та впровадження у промислове садівництво Західного Лісостепу.

Посилання

1. Єжов В. М., Гриник І. В. Біохімія плодових культур. Київ : ПП «Санспарель», 2020. 364 с. ISBN 978-966-96574-43-5. URL: https://sad-institut.com.ua/ua/proponuemo/knigi/kniga_-biohimiya-plodovih-kultur.html (дата звернення: 04.08.2026).
2. Продукти перероблення фруктів та овочів. Визначання вмісту розчинних сухих речовин рефрактометричним методом : ДСТУ ISO 2173:2007. Чинний від 01.01.2007. URL: https://budstandart.com (дата звернення: 04.08.2026).
3. Соки фруктові та овочеві. Визначання титрованої кислотності : ДСТУ EN 12147:2003. Чинний від 01.01.2003. URL: https://budstandart.com (дата звернення: 04.08.2026).
4. Продукти перероблення фруктів та овочів. Визначання вмісту вітаміну С : ДСТУ 4357:2004. Чинний від 01.01.2004. URL: https://dsau.dp.ua (дата звернення: 04.08.2026).
5. Біохімічні методи аналізу в садівництві / за ред. О. В. Бублика. Київ : Інститут садівництва НААН, 2018. URL: https://sad-institut.com.ua (дата звернення: 04.08.2026).
6. Методика проведення експертизи сортів рослин групи плодових, ягідних, горіхоплідних, субтропічних та винограду на придатність до поширення в Україні / за ред. С. О. Ткачик ; уклад.: З. Б. Києнко, В. М. Матус та ін. 2-ге вид., випр. і доп. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 85 с. ISBN 978-966-924-588-5. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/ 5b7e559aa79ba.pdf
7. Методика проведення експертизи сортів вишні звичайної і вишнево-черешневих гібридів (Prunus cerasus L., Prunus × gondouinii (Poit. & Turpin) Rehder) на відмінність, однорідність і стабільність. Затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.2023 № 1754. Київ, 2023. URL: https://sops.gov.ua/uploads/blank/4/methodic/vyshnia%20zvychaina%2C%20vyshnevochereshnevyi%20hibryd%20.pdf
8. Кондратенко Т. Є. Практикум з помології. Київ, 2000. 152 с. URL: https://sad-institut.com.ua/ua/naukovtsiinstitutu/kondratenko-t.e.html
9. Жигло Ф. А., Попович В. П., Олійник П. В., Шурин Р. М. Вітаміноносні лікарські рослини. Львів : Світ, 1992. 152 с. ISBN 5-7707-1655-X. URL: https://catalog.lounb.org.ua/bib/ 634646 (дата звернення: 04.08.2026).
10. Вишня звичайна // Фармацевтична енциклопедія. URL: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1740/vishnya (дата звернення: 04.08.2026).
11. Seeram N. P., Momin R. A., Nair M. G., Bourquin L. D. Cyclooxygenase inhibitory and antioxidant cyanidin glycosides in cherries and berries. Phytomedicine. 2001. Vol. 8, No. 5. P. 362–369. URL: https://doi.org/ 10.1016/S0944-7113(01)80049-9
12. Wang H., Nair M. G., Strasburg G. M., Chang Y. C., Booren A. M., Gray J. I., DeWitt D. L. Antioxidant and anti-inflammatory activities of anthocyanins and their aglycon, cyanidin, from tart cherries. Journal of Natural Products. 1999. Vol. 62, No. 2. P. 294–296. URL: https://doi.org/ 10.1021/np980501m
13. McCune L. M., Kubota C., Stendell-Hollis N. R., Thomson C. A. Cherries and health: a review. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2011. Vol. 51. No. 1. P. 1–12. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/ 10.1080/ 10408390903001719
14. Kelley D. S., Adkins Y., Laugero K. D. A Review of the Health Benefits of Cherries. Nutrients. 2018. Vol. 10. No. 3. Article 368. URL: https://www.mdpi.com/ 2072-6643/ 10/3/ 368.
15. Serrano M., Guillén F., Martínez-Romero D., Castillo S., Valero D. Chemical constituents and antioxidant activity of sweet cherry at different ripening stages. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2005. Vol. 53, No. 7. P. 2741–2745. URL: https://doi.org/ 10.1021/jf0479160
16. Usenik V., Fabčič J., Štampar F. Sugars, organic acids, phenolic composition and antioxidant activity of sweet cherry (Prunus avium L.). Food Chemistry. 2008. Vol. 107, No. 1. P. 185–192. URL: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2007.08.004
17. Gonçalves B., Silva A. P., Moutinho-Pereira J., Bacelar E., Rosa E., Meyer A. S. Effect of ripeness and postharvest storage on the evolution of colour and anthocyanins in cherries (Prunus avium L.). Food Chemistry. 2007. Vol. 103, No. 3. P. 976–984. URL: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2006.08.039
Опубліковано
2026-10-21
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО