МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ СТАЛОГО СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ

Ключові слова: інтегральний індекс сталого сільського розвитку, багатовимірне індикаторне моделювання, соціо-еколого-економічна система територій, моделювання соціально-економічних систем, сталий розвиток, сільський розвиток, сільська територіальна громада.

Анотація

Мета. Метою дослідження є удосконалення методичних засад оцінювання сталого сільського розвитку в Україні. Методи. Методологічну основу становлять системний і міждисциплінарний підходи до пізнання процесів сталого розвитку. У дослідженні застосовано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема абстрактно-логічний, структурно-функціональний, індексний, методи нормалізації, стандартизації та зважування індикаторів. Результати. Обґрунтовано авторську інтегральну модель оцінювання сталого сільського розвитку, що базується на чотиривимірній структурі: економічній, соціальній, екологічній та інституційній. Розроблено систему індикаторів і алгоритм розрахунку інтегрального індексу сталого сільського розвитку, який охоплює етапи збору даних, нормалізації, визначення ваг, агрегування субіндексів і класифікації територій. Запропоновано введення коригувального безпекового коефіцієнта, що враховує вплив мілітарних і техногенних загроз. Доведено доцільність використання методів машинного навчання для виявлення нелінійних залежностей, порогових ефектів і міжфакторних взаємодій у системі сталого розвитку сільських територій. Удосконалено підходи до типологізації сільських територій за рівнями сталості та формування диференційованих управлінських стратегій їх розвитку. Доведено доцільність використання методів машинного навчання для виявлення нелінійних залежностей, порогових ефектів і міжфакторних взаємодій у системі сталого розвитку. Висновки. Сформовано цілісні методичні засади інтегрального оцінювання сталого сільського розвитку, що поєднують багаторівневий індикаторний підхід, інструменти пояснюваної аналітики та адаптацію до умов воєнного стану й повоєнного відновлення. Практична значущість методики полягає у можливості її використання органами публічного управління для моніторингу диспропорцій, пріоритезації інвестицій, стратегічного планування та формування диференційованої політики розвитку сільських територій. Перспективи подальших наукових досліджень пов’язані з апробацією запропонованої моделі на рівні територіальних громад, розширенням просторово-статистичної бази даних та інтеграцією GIS та цифрових аналітичних платформ підтримки управлінських рішень.

Посилання

1. Пиріков О. В. Індикатори та системи сталого розвитку: теорія та практика. Ефективна економіка. 2013. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4026.
2. Jatav S. S., Naik K. Measuring the Agricultural Sustainability of India: An Application of Pressure-State- Response (PSR) Model. Regional Sustainability. 2023. Vol. 4. Issue 3. Pр. 218–234. https://doi.org/10.1016/j. regsus.2023.05.006.
3. Мар’янович М. Е. Національні індикатори досягнення Цілей сталого розвитку та їх роль у Порядку денному ООН до 2030 року. Інноваційна економіка. 2019. № 5–6. С. 133–138. https://doi. org/10.37332/2309-1533.2019.5-6.18.
4. Abreu I., Mesias F. J. The Assessment of Rural Development: Identification of an Applicable Set of Indicators through a Delphi Approach. Journal of Rural Studies. 2020. Vol. 80. Pр. 578–585. https://doi. org/10.1016/j.jrurstud.2020.10.045.
5. Nguyen P. T., Wells S., Nam N. A Systemic Indicators Framework for Sustainable Rural Community Development. Systemic Practice and Action Research. 2019. Vol. 32(3). Pр. 335–352. DOI: https://doi. org/10.1007/s11213-018-9456-9.
6. Шеленко Д. І., Шпикуляк О. Г., Баланюк І. Ф. Оцінювання результативності використання економічного потенціалу сільських територій регіону: аспекти сталого розвитку. Цифрова економіка та економічна безпека. 2023. Вип. 8(08). С. 12–16. https://doi.org/10.32782/ dees.8-3.
7. Оцінювання рівня стійкості розвитку сільських територій України на основі інтегрального індексу (соціальна складова) / за ред. Н. І. Патики. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2023. 124 с.
8. Гуторов А. О. Інклюзивний розвиток економіки і аграрної сфери (теорія, методика, аналіз). Харків: Точка, 2019. 146 с.
9. Стегней М. І. Сталий розвиток сільських територій в умовах децентралізації: від теорії до практики. Миколаїв: Швець В. Д., 2014. 483 с.
10. Сава А. П. Регулювання розвитку сільських територій. Тернопіль: Крок, 2018. 367 с.
11. Van Der Ploeg J. D., Renting H., Brunori G., Knickel K., Mannion J., Marsden T., De Roest K., Sevilla-Guzman E., Ventura F. Rural Development: From Practices and Policies towards Theory. Sociologia Ruralis. 2000. Vol. 40. Issue 4. Pp. 391–408. https://doi.org/10.1111/1467-9523.00156.
12. Rural Well-being: Geography of Opportunities / OECD Rural Studies. Paris: OECD Publishing, 2020. 218 р. https://doi.org/10.1787/d25cef80-en.
13. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies. 3rd ed. / United Nations. New York: United Nations, 2007. iv, 93 p. URL: https://www.un.org/esa/sustdev/ natlinfo/indicators/guidelines.pdf.
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО