ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ СХЕМ ЗАХИСТУ РОСЛИН ТА СТРОКІВ СІВБИ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ
Анотація
Мета статті – провести енергетичний аналіз розроблених елементів агротехніки вирощування сортів пшениці м’якої озимої на зрошенні. Методи та матеріали досліджень. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний). Результати. Витрати енергії на формування технології вирощування пшениці озимої в умовах зрошення Півдня України характеризувались певною стабільні й змінювались у діапазоні від 36,1 ГДж/га (сорт Зіра, контроль без захисту рослин) до 37,3 ГДж/га (сорт Овідій, інтегрований захист рослин). Коефіцієнт енергетичної ефективності, який відносять до найважливіших енергетичних показників, був менше 2,0 у варіантах з сортом Зіра без захисту рослин, а також за біологічної системи захисту від шкідливих організмів.До 2,32, або на 25,1–25,7% цей показник підвищився за вирощування сорту Овідій за дотримання інтегрованої системи захисту рослин. Енергоємність 1 тонни зерна підвищилася до 7,2–7,6 ГДж у варіантах з біозахистом, а також у контрольному варіанті першого строку сівби за вирощування сорту Зіра. Найменші витрати енергії на формування 1 тонни врожаю зерна пшениці озимої (6,0–6,2 ГДж) зафіксували у сорту Овідій за формування хімічного та інтегрованого захисту рослин, що свідчить про енергетичну перевагу даного сполучення досліджуваних варіантів. Висновки. Найвищий приріст енергії у межах 63,1 ГДж/га сформувався на сорті Марія за сівби 20 вересня та при застосуванні хімічного захисту рослин. Коефіцієнт енергетичної ефективності розробленої технологій вирощування пшениці озимої виявися дуже високим – понад 2,81 у всіх сполученнях досліджуваних факторів та їх варіантів. Енергоємність зерна пшениці озимої була максимальною (4,54 ГДж/т) на сорті Овідій за третього строку сівби та без захисту рослин. Енергетичний аналіз довів перевагу щодо зростання надходження енергії продукції понад 82 ГДж/га за сівби 15 і 25 вересня та за хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. Приріст енергії зменшився 38,3% за сівби 15 жовтня при відсутності захисту рослин. Коефіцієнт енергетичної ефективності у цьому ж сполученні варіантів перевищив 3,0.Найбільша енергоємність 5,01 ГДж/га була зафіксована за сівби 15 жовтня (п’ятий строк) та відсутності захисту рослин. Мінімальним цей показник (4,13 ГДж/т) виявлений у варіанті з сівбою 25 вересня на фоні хімічного захисту рослин, що було менше на 21,3% за вищезгаданий варіант. Приріст енергії був найбільшим на сорті Овідій при інтегрованому захисті рослин – 49,4 ГДж/га, що було більше за контрольний варіант сорту Зіра на 61,1%. За кумулятивної дії засобів захисту отримали найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,32. Максимальна енергоємність вирощеної продукції зросла до 7,2–7,6 ГДж у другому та першому варіантах фактору В (біозахист, контроль).
Посилання
2. Ткачук О. П. Еколого-економічна та біоенергетична оцінка технологій вирощування пшениці озимої після бобових багаторічних трав. Зернові культури. 2022. Т. 6. № 1. С. 124–132. https://doi. org/10.31867/2523-4544/0215.
3. Nedilska U. Features of growing and yield potential of energy culture. Podilian Bulletin: Agriculture, Engineering, Economics. 2022. № 34. Р. 45–51. https:// doi.org/10.37406/2706-9052-2021-1-6.
4. Мазур В. А., Дідур І. М., Панцирева Г. В., Мордванюк М. О. Енергетична ефективність технологічних прийомів вирощування нуту в умовах зміни клімату. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 25 (2). С. 5–13.
5. Квітко Г. П., Михальчук Д. П., Карасевич В. В. Перспективи вирощування нуту посівного в умовах Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 75. С. 113–120.
6. Каленська С. М., Новицька Н. В., Барзо І. Т. Економічна ефективність вирощування нуту в умовах правобережного Лісостепу України. Молодий вчений. Сільськогосподарські науки. 2014. № 10(13). С. 18–20.
7. Palamarchuk V., Honcharuk I., Telekalo N., Krychkovskyi V., Kupchuk I., Mordvaniuk M. Modeling of hybrid cultivation technology corn to ensure energy efficiency for sustai. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. № 11(7). Р. 204–211. doi: 10.15421/2021_260.
8. Білоножко М. А., Руденко І. С., Мойсеєнко В. І. та ін. Рослинництво з основами землеробства. Київ, 1986. 224 с.
9. Соловей Д. Ю. Досвід застосування енерґетичного аналізу для оцінки технологічних процесів і технологій у рослинництві. Економіка АПК. 2004. № 4. С. 91–94.
10. Мазур О. В. Економічна та енергетична ефективність вирощування сортів квасолі звичайної. Сільське господарство та лісівництво. 2018. № 8. С. 152–159.
11. Гадзало Я.М. Вожегова Р.А. Лікар Я.О. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від строків сівби, біологічної та хімічної систем захисту рослин від хвороб і шкідників в умовах зрошення. Зрошуване землеробство. 2023. Вип. 79. С. 25–32. https://doi. org/10.32848/0135-2369.2023.79.3.
12. Гадзало Я. М., Вожегова Р. А., Лікар Я. О. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів агротехнології в умовах зрошення. Зрошуване землеробство. 2024. Вип. 82. С. 11–19. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2024.82.2
13. Гадзало Я.М., Вожегова Р.А., Лікар Я.О. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від різних схем захисту рослин в Південному Степу. Agriculture and forestry. 2024. № 4(35). С. 97–108. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2024-4-9.
14. Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Малярук М.П. та ін. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 286 с.