СКРИНІНГ ЗРАЗКІВ СОНЯШНИКУ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО НЕСПРАВЖНЬОЇ БОРОШНИСТОЇ РОСИ

Ключові слова: соняшник, хвороби, патогени, стійкість, скринінг, несправжня борошниста роса

Анотація

Мета статті – провести скринінг зразків соняшнику за стійкістю до несправжньої борошнистої роси для їхнього подальшого використання у селекції та насінництві.Методи та матеріали досліджень. Дослідження проводили в 2021–2024 рр. у науковій сівозміні Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Харківського району Харківської області в північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Методологічною основою дослідження є: емпіричні (польові відбори; лабораторні досліди; вимірювання показників об’єкту дослідження), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень); статистичний; математичний. Результати досліджень. За результатами чотирирічних досліджень (2021–2024 рр.) встановлено, що серед досліджуваного матеріалу групу високостійких до несправжньої борошнистої роси соняшнику склали гібриди Кадет та Ярило а також батьківська форма гібриду Х1814В. Їх ураженість НБР в роки досліджень складала 0,0 % і відповідний бал стійкості до патогена був 0. Стійкими до збудника хвороби були дві лінії закріплювачі стерильності пилку Сх66А та Сх588А, два батьківських компонента гібридів Х526В та Х2283В а також гібрид Космос. Їх рівень ураження патогеном не перевищував 10,0 % а відповідний бал стійкості був 1. Середню стійкість до НБР показала лінія закріплювач стерильності пилку ОдОл1А. Вона мала бал стійкості 2, а ураженість патогеном даного зразка була на рівні 24,0 %. У результаті польових досліджень протягом 2021–2024 років в лабораторних умовах було проведено дослідження щодо стійкості зразків соняшнику до збудника несправжньої борошнистої роси а також їх диференціація за групами стійкості. Так, групу стійких зразків в умовах лабораторії склали гібрид Кадет, дві лінії закріплювачі стерильності пилку Сх66Ата Сх588А та батьківський компанент Х1814В. Рівень їх ураженості збудником не перевищущвав 10,0 % і відповідний бал стійкості був 1. До середньостійких було віднесено гібриди Ярило та Космос, два батьківських компонента гібридів Х526В та Х2283В а також лінія закріплювач стерильності пилку ОдОл1А. Рівень їх ураження збудником не перевищував 21,0 %, бал стійкості був 2. Висновки. За результатами польових досліджень до групи високостійких до пероноспорозу соняшника склали гібриди Кадет та Ярило а також батьківська форма гібриду Х1814В. Стійкими до патогена були дві лінії закріплювачі стерильності пилку Сх66А та Сх588А, два батьківських компонента гібридів Х526В та Х2283В а також гібрид Космос. Середню стійкість до збудника хвороби показала лінія закріплювач стерильності пилку ОдОл1А. Групу стійких зразків у лабораторних умовах склали гібрид Кадет, дві лінії закріплювачі стерильності пилку Сх66А та Сх588А та батьківський компанент Х1814В. До середньостійких було віднесено гібриди Ярило та Космос, два батьківських компонента гібридів Х526В та Х2283В а також лінія закріплювач стерильності пилку ОдОл1А.

Посилання

1. Кириченко В.В., Макляк К.М., Петренкова В.П., Кучеренко Є.Ю., Звягінцева А.М., Харитоненко Н.С., Михайленко В.О. Соняшник. Спеціальна селекція. Монографія. Харків. СГ НТМ «Новий курс», 2020. 498 с.
2. Jocic S., Miladinovic D., Imerovski I. [et al]. Towards sustainable downy mildew resistance in sunflower. Helia. 2012. 35, N 56. P. 61–72.
3. Debaeke P., Casadebaig P., Flenet F., Langlade N. Sunflower crop and climate change in Europe: vulnerability, adaptation and mitigation potential. Proceedings of 19th the International Sunflower Conference (29 May–3 June). Edirne, 2016. P. 71–87.
4. Shindrova P. Investigation on the race composition of downy mildew (Plasmopara halstedii Farl. Berlese et de Toni) in Bulgaria during 2007–2008. Helia. 2010. 33. Nr. 52. Р. 19–24.
5. Shirshikar S. P. Present status of sunflower downy mildew disease in India. Helia. 2005. 28. Nr. 43. Р. 153–158.
6. Baldini M., Danuso F., Turi M., Sandra M., Raranciuc S. Downy mildew (Plasmopara halstedii) infection in high oleic sunflower hybrids in Northern Italy. Helia. 2006. 29. Nr. 45. Р. 19–32.
7. Shirshikar S. P. Response of newly developed sunflower hybrids and varieties to downy mildew disease. Helia. 2008. 31. Nr. 49. Р. 19–26.
8. Cantamutto M. The Argentine wild Helianthus annuus L. genetic resource. Helia. 2010. 33. Nr. 52. Р. 47–62.
9. Roeckel-Drevet P., Can. J. Molecular variability of sunflower downy mildew, Plasmopara halstedii, from different continents. Microbiol. 2003. 49. P. 492–502.
10. Береженко Ж. І., Шугурова Н. О., Дем’яненко Т. Т. Стійкість ліній соняшнику проти поширених рас несправжньої борошнистої роси. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур. 2006. Вип. 11. С. 132–134.
11. Tsygankova V.A., Galkin A.P., Galkina L.O. et al. Gene expression under regulators’ stimulation of plant growth and development. New plant growth regulators: basic research and technologies of application. Kyiv: Nichlava, 2011. P. 94–152.
12. Debaeke P., Casadebaig P., Flenet F., Langlade N. Sunflower crop and climate change in Europe: vulnerability, adaptation and mitigation potential. Proceedings of 19th the International Sunflower Conference (29 May – 3 June 2016). Edirne, 2016. P. 71–87.
13. Охорона прав на сорти рослин. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів технічних та кормових культур. Соняшник. Київ. Алефа, 2003. С. 18–40.
14. Горяінова В.В., Станкевич С.В., Батова О.М., Жукова Л.В. Загальна фітопатологія: навч. посіб. Житомир: ПП «Рута», 2023. 378 с.
15. Жукова Л.В., Станкевич С.В., Туренко В.П., Горяінова В.В., Батова О.М. Патологія насіння сільськогосподарських культур: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 292 с.
16. Станкевич С.В., Положенець В.М., Немерицька Л.В., Журавська І.А. Моніторинг хвороб сільськогосподарських культур: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2022. 304 с.
Опубліковано
2025-02-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО