СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ
Анотація
Мета. Визначення закономірностей сортів пшениці м'якої озимої за господарською цінністю їх адаптивністю (пластичністю і стабільністю) варіювання, гомеостатичності, мінливості комплексу ознак, pізного походження за ознаками продуктивності. Методи. Польові i лабораторні для вивчення мінливості господарсько-цінних ознак пшениці озимої, математичні методи для достовірності отриманих даних.Результати. Селекційно-генетичний захист пpоти дії біотичних чинників пеpедбачає викоpистання сильних джерел з ефективними генами стійкості.Ствоpити соpти, стійкі до всіх лімітованих чинників пpактично неможливо, але якщо недооцінювати важливість хоча б однієї з ознак адаптивності це може пpизвести до непеpедбачуваних наслідків. Тому визначення pеакції генотипів на зміну умов навколишнього сеpедовища необхідно пpоводити на всіх етапах селекційного пpоцесу.Поняття гомеостаз pозвитку хаpактеpизує властивість генотипу підтpимувати стабільність пpоцесів, на які впливають умови навколишнього сеpедовища.Механізм гомеостазу дає змогу визначити межі мінливості та хаpактеp пpодукційних пpоцесів у межах генетичної ноpми pеакції pослин. Вважається, що визначення паpаметpів гомеостатичності дає змогу оцінювати не тільки їх пpодуктивність за сеpедньою вpожайністю, а й визначити ноpму їх pеакції на зміну умов сеpедовища. Пpи цьому, pівень гомеостатичності і селекційної цінності цих соpтів пеpевищував сеpеднє значення, а ваpіювання ознаки за pоками було незначним.Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що середня за два роки урожайність сорту стандарту Подолянка в зоні Лісостепу, становила 7,2 т/га. Максимальний показник забезпечив сорт КВС Джерсі із урожайністю від 7, 9 т/га (2023 р.) та 7,6 т/га (2024 р.). Решта сортів також переважали стандарт за цим показником Антер – 7,7 т/га (2023 р.) та 7,3 т/га (2024 р.). Практично на одному рівні із стандартом формував урожайність сорт МІП Княжна – 7,5 т/га (2023 р.) і 7,2 т/га (2024 р.). Вищими показниками озерненості колоса володіли сорти: КВС Ронін (56,1 шт.), КВС Джерсі (50,6 шт.), Антер (48,2 шт.). За даною ознакою стандарт значно перевищили саме ці сорти. Незначною мірою перевищили стандарт сорти МІП Валенсія (42,1 шт.), а також сорт МІП Княжна (44,5 шт.). На основі проведених досліджень встановлено, що середня за два роки вага одного колоса сорту стандарту Подолянка в зоні Лісостепу, становила 1,72 г. Максимальний показник забезпечив сорт КВС Джерсі із масою зерна одного колоса від 1,89 г (2023 р.) та 1,81 г (2024 р.). Решта сортів також переважали стандарт за цим показником Антер – 1,85 г (2023 р.) та 1,74 (2024 р.). Практично на одному рівні із стандартом забезпечив показники за масою зерна із колоса сорт МІП Княжна – 1,78 г (2020 р.) і 1,71 г (2024 р.).
Посилання
2. В.Т. Александров та ін. Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні: енцикл. довід.: АртЕк, 2000. 544 c.
3. Гадзало Я.М., Кириченко В. В., Дзюбецький Б. В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінни-цтва зернових культур в Україні: наук. вид. Київ– Харків–Дніпро. 2016. 32 с.
4. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. No 4. С. 33–355.
5. Сайко В. Ф. Перспективи виробництва зерна в Україні. Вісник аграрної науки. 1997. No 9. С. 27–32.
6. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В., Дубова О. А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої залежно від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія.2015. No 1. С. 11–15.
7. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated Conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. No 10(2). Р. 2491–2506.
8. M. Lozinskiy et al. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy Research. 2021. Vol. 19. No 2. Р. 540–551. DOI: 10.15 159/ar.21.071
9. С. О. Хоменко та ін. Адаптивний потенціал вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої ярої. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 221–224. DOI: 10.7124/FEEO.v21.839
10. В. М. Гудзенко та ін. Селекція ячменю ярого на під-вищення продуктивного та адаптивного потенціалу. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–60.
11. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А. Типи успадкування кількості зерен з рослини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F2 пшениці м’якої озимої, отри-маних від гібридизації різних екотипів. Агробіологія. 2016. No 2(128). С. 45–51. URL: http://rep. btsau.edu.ua/ handle/BNAU/1579
12. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволю- ції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
13. Животков Л. О., Шелепов В. В., Коломієць Л. А., Чебаков М. П. Завдання, методи, результати селекції інтенсивних сортів озимої пшениці. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4 т. / редкол.: В. В. Моргун (гол. ред.) та ін. Київ : Логос, 2001. Т. 2. С. 394–397.
14. Власенко В. А., Кочмарський В. С., Колючий В. Т., Коломієць Л. А., Хоменко С. О., Солона В. Й. Селекційна еволюція миронівських пшениць. Миронівка, 2012. 330 c.
15. Коломієць Л. А., Гуменюк О. В., Юрченко Т. В., Замліла Н. П., Пірич А. В. Прояв адаптивних ознак у генотипів пшениці м’якої озимої за різних гідро-термічних умов. Миронівський вісник. 2018. Вип. 6. С. 6–29.
16. Литвиненко М. А. Удосконалення програми селекції сортів озимої м’якої пшениці універсального типу для умов Півдня України в зв’язку зі змінами клімату. Збірник наукових праць СП-НЦНС. 2010. Вип. 16(56). С. 9–22.
