Структури врожаю сортів гороху посівного (Pisum sativum L.) залежно від елементів агротехнології в Південному Степу
Анотація
Мета досліджень – було встановлення впливустимулятору росту та антистресанту на основі амінокислот рослинного походження та біологічно активних речовин (AminoStar®) на врожайність сортів горохупосівного (Pisum sativum L.) в умовах Південного СтепуУкраїни. Методи. Польові досліди проводили в ТОВ «СКСергіївка» Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті (46°1′42″ пн. ш. 30°22′13″ сх. д). У дослідженнях використовували три сорти гороху посівного (зернового):Дарунок Степу, Круіз, Пристань. Оригінатор: Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. AminoStar® – стимулятор росту таантистресант рослинного походження на основі амінокислот та біологічно активних речовин. Результати. Найвищізначення кількості зерен у бобі були отримані у сортуПристань за застосування препарату AminoStar®. У сортуДарунок Степу середнє значення за два роки становило6,2 шт., що на 0,5 шт. більше порівняно з контролем безобробки. У сорту Круіз цей показник досягав 6,3 шт., априріст відносно контролю становив 0,4 шт. Найвищукількість зерен у бобі сформував сорт Пристань – 6,5 шт.у середньому за 2025–2026 рр., що на 0,5 шт. перевищувало контрольний варіант. Аналіз середніх значеньза фактором А свідчить, що між сортами також існуваливідмінності. У середньому за фактором В найнижчі показники отримано на контролі без обробки (5,8 шт.), дещовищі – за обробки водою (5,9 шт.), а максимальні – завикористання AminoStar® (6,3 шт.). Це свідчить про позитивний вплив біостимулятора на формування кількостізерен у бобі незалежно від сорту. У всіх досліджуванихсортів найнижчу врожайність отримано у варіанті безобробки, тоді як максимальні показники забезпечилозастосування препарату AminoStar®. Крім того, у 2026вегетаційному році урожайність була дещо вищою порівняно з попереднім роком. Середні значення за факторомВ також підтверджують позитивний вплив обробки рослин. Найменшу урожайність забезпечив контроль безобробки – 2,14 т/га, обробка водою практично не змінилацей показник (2,17 т/га), тоді як застосування препаратуAminoStar® підвищило середню урожайність до 2,53 т/га,що на 0,39 т/га, або близько 18,2 %, більше порівняно зконтролем. Висновки. Найвищу кількість зерен у бобісформував сорт Пристань – 6,5 шт. у середньому за2024–2026 рр., що на 0,5 шт. перевищувало контрольний варіант. Найвищі значення кількості зерен у бобібули отримані за застосування препарату AminoStar®.У середньому за фактором В найнижчі показники отримано на контролі без обробки (5,8 шт.), дещо вищі – заобробки водою (5,9 шт.), а максимальні – за використанняAminoStar® (6,3 шт.). Це свідчить про позитивний впливбіостимулятора на формування кількості зерен у бобінезалежно від сорту. Найвищу кількість зерен на однійрослині сформував сорт Пристань. У середньому за2025–2026 рр. кількість зерен на одній рослині становила29,9 шт. у контролі без обробки, 30,4 шт. за обробки водоюта 31,0 шт. після застосування AminoStar®. Використанняпрепарату AminoStar® є ефективним агротехнічним прийомом для підвищення урожайності зерна незалежновід сорту. Найвищу продуктивність у досліді забезпечив сорт Пристань у поєднанні з обробкою препаратомAminoStar®, де середня урожайність за два роки досягла2,78 т/га.
Посилання
2. Бунас А. А., Ткач Є. Д., Дворецький В. В. Біопрепарати в Україні та світі: сучасні тренди та перспективи. Агроекологічний журнал. 2024. № 4. С. 132–140. DOI: https://doi.org/ 10.33730/ 2077-4893.4.2024.317163
3. Колесніков М. О., Пащенко Ю. П. Вплив біостимуляторів на формування фотоасиміляційного апарату Pisum sativum L. в умовах Південного Степу України. Органічне виробництво і продовольча безпека: збірник праць учасників ХI Міжнародної науково-практичної конференції, (м. Житомир, 23-24 травня 2024 року). Житомир: Поліський національний університет, 2024. С. 109–111.
4. Дика Д.В., Шокало Н. С. Урожайність гороху залежно від обробки насіння біопрепаратами. Сучасні напрями та досягнення селекції і насінництва сільськогосподарських культур : матер. ІV всеукр. наук. практ. інтер.-конфер., (м. Полтава, 31 березня 2026 р.). Полтава : ПДАУ, 2026. С. 143–144. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.20050879
5. Токарев О. О., Радюк Ю. В. Врожайність гороху посівного при використанні ризогуміну та біостимуляторів в умовах Південного Степу України. Матеріали Х всеукраїнської науково-технічної конференції здобувачів вищої освіти за підсумками наукових досліджень 2022 року. Факультет агротехнологій та екології, (м. Запоріжжя, 5-20 лютого 2023 р.). Запоріжжя: ТДАУ імені Дмитра Моторного, 2023. С. 142–144.
6. Дробітько А. В., Брагін А. В. Елементи технології вирощування гороху в умовах півдня України. Продовольча безпека України в умовах післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри. Міжнародний форум : доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції, (м. Миколаїв, 28-30 травня 2025 р.). Миколаїв: МНАУ, 2025. С. 62–65. https://doi.org/ 10.31521/978-617-7149-86-5-18
7. Shokalo N., Kulyk M., Rozhko І., Demianchenko V. Yield of field pea varieties for grain and vegetable use depending on seed inoculation. Scientific Progress & Innovations. 2026. Vol. 29(1). P.74–80. https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.12
8. Колесніков М. О., Пащенко Ю. П. Продукційний процес гороху посівного (Pisum sativum L.) за дії Ризогуміну та біостимуляторів в умовах Південного Степу України. Агробіологія. 2022. № 1. С. 24–35.
9. Liashenko V., Prymak A. The impact of biostimulants on symbiotic nitrogen fixation, photosynthetic activity, and yield of field pea (Pisum sativum L.). Scientific Progress & Innovations. 2025. Vol. 28(4). P. 39–46. https://doi.org/10.31210/spi2025.28.04.05
10. Лемішко С. М., Черних С. А., Ярчук І. І. Підвищення прояву ефекту симбіотичної азотфіксації гороху та продуктивності посівів за застосування регуляторів росту, препаратів азотфіксуючих бактерій та органічних біостимуляторів в умовах Північного Степу України. Аграрні інновації. 2022. № 15. С. 47–52.
11. Мищук Д. О. Вплив ризогуміну та його комплексів з біостимуляторами на формування бобово-ризобіального симбіозу рослин гороху посівного. Матеріали Х всеукраїнської науково-технічної конференції здобувачів вищої освіти за підсумками наукових досліджень 2022 року. Факультет агротехнологій та екології, (м. Запоріжжя, 5-20 лютого 2023 р.). Запоріжжя: ТДАУ імені Дмитра Моторного, 2023. С. 91–93.
12. Convention on Biological Diversity. 2030 Targets (with Guidance Notes). Target 17. «Strengthen Biosafety and Distribute the Benefits of Biotechnology». URL: https://www.cbd.int/gbf/targets/ 17 (дата звернення: 03.04.2024).
13. Messing R., Brodeur J. Current challenges to the implementation of classical biological control. BioControl. 2018. Vol. 63(1). P. 1–9. https://doi.org/ 10.1007/s10526-017-9862-4.
14. Присяжнюк О. І., Климович Н. М., Полуніна О. В. та ін. Методологія і організація наукових досліджень в сільському господарстві та харчових технологіях : монографія. Київ : Нілан-ЛТД, 2021. 300 с. DOI: 10.47414/978-966-924-927-2.
15. Сорт Дарунок степу (горох посiвний). Аграрії разом. URL: https://agrarii-razom.com.ua/culture-variety/darunok-stepu (дата звернення: 03.04.2024).
16. Сорт Круіз (горох посiвний). Аграрії разом. URL: https://agrarii-razom.com.ua/culture-variety/kruiz (дата звернення: 03.04.2024).
17. Сорт Світ (горох посiвний). Аграрії разом. URL: https://agrarii-razom.com.ua/culture-variety/svit (дата звернення: 03.04.2024).
18. Стимулятор росту та антистресант AminoStar®. Кіссон. URL: https://kissonagro.com.ua/ru/produkcya/antistresanti/aminostar_2ml/ (дата звернення: 03.07.2024).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


