Effect of Mineral Fertilizer Application in Combination with Foliar Feeding of Spring Barley Plants on Grain Yield

Keywords: spring barley, grain yield, mineral fertilizer rates, foliar feeding, GelyFLOW fertilizer

Abstract

Purpose. To determine the effect of mineral fertilizationin combination with foliar application of the «GelyFLOW»fertilizer on the grain yield of spring barley grown on darkgraypodzolic soil. To evaluate the effectiveness of three-timecompared with two-time foliar application of fertilizers tobarley plants based on grain yield. Methods: field, analytical,statistical, and generalization methods. Results. Theconducted studies on dark-gray podzolic soils under theconditions of the Western Forest-Steppe, using the springbarley cultivar Sebastian, demonstrated the effectiveness ofmineral fertilizer application in combination with foliar feedingof plants with the highly concentrated liquid complex NPKfertilizer of gel formulation, GelyFLOW 9-44-20, containinga set of micronutrients (B, Cu, Mn, Zn, Fe) in balancedconcentrations, in enhancing grain yield formation. For theexperimental variants N0Р0К0; N15P15K15; N30P30K30; N45P45K45;N60P60K60, significantly higher grain yield values were establishedwith increasing fertilizer rates: under three-time foliarfeeding – 4.420 < 5.227 < 6.065 < 6.562 < 6.847 t/ha, andunder two-time foliar feeding, respectively – 4.226 < 4.992 < 5.782 < 6.251 < 6.490 t/ha. The effectiveness of three-timefoliar feeding of spring barley during the growing season(with the third application before the onset of the floweringphase) compared with two-time foliar feeding performed onlyduring the tillering phase was demonstrated, as evidencedby a significant increase in grain yield. According to the orderof the experimental variants, the differences in grain yieldbetween the three-time and two-time foliar feeding treatmentswere 0.194; 0.235; 0.283; 0.311; and 0.354 t/ha, respectively.Conclusions. The application of mineral fertilizers in springbarley cultivation on dark-gray podzolic soils, in combinationwith foliar feeding with the highly concentrated fertilizerGelyFLOW 9-44-20, significantly enhances the realizationof the crop’s yield potential.

References

1. Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур: підручник. 5-е вид., виправ., доповн., додат. вип. Львів: НВФ «Українські технології», 2022. 808 с.
2. Kramer S.N. History begins at Sumer. New York: Doubleday Anchor Books, Doubleday & Co., Inc., 1959. 247 pp.
3. Черно О.Д., Усатюк О.В. Урожайність соняшнику залежно від удобрення. Аграрні інновації. 2025. № 33. С. 290–294. DOI: 10.32848/agrar.innov.2025.33.51
4. Сікора А.Г. Урожайність зерна пшениці ярої залежно від впливу норм мінеральних добрив за різних строків сівби. Аграрні інновації. 2025. № 33. С. 246–249. DOI: 10.32848/agrar.innov.2025.33.41
5. Свинар М.М. Залежність вмісту клейковини в зерні пшениці озимої від впливу мінеральних добрив та норм висіву насіння. Аграрні інновації. 2025. № 34. С. 154–157. DOI: 10.32848/agrar.innov.2025.34.22
6. Рожко І.І., Кулик М.І., Коваль Д.О. Урожайність зерна пшениці озимої м’якої за оптимізації елементів технології вирощування в умовах Лісостепу України. Аграрні інновації. 2026. № 35. С. 276–285. DOI: 10.32848/agrar.innov.2026.35.40
7. Марініч Л.Г., Лень О.І., Кобилинська О.М. Формування продуктивності пшениці озимої м’якої залежно від технології вирощування в умовах лівобережного Лісостепу. Аграрні інновації. 2026. № 35. С. 190–195. DOI: 10.32848/agrar.innov.2026.35.28
8. Бурикіна С.І., Ужевська С.П., Сергєєв Л.А., Жук М.М. Попередники, удобрення, погода як фактори впливу на якість зерна пшениці озимої. Аграрні інновації. 2026. № 35. С. 28–35. DOI: 10.32848/agrar.innov.2026.35.4
9. Лихочвор В.В., Бомба М.І. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур в умовах Західного Лісостепу. Львів: НВФ «Українські технології», 2022. 412 с.
10. Любич В.В., Сулима А.С. Показники росту рослин ячменю озимого залежно від удобрення та застосування регулятора росту. Аграрні інновації. 2025. № 33. С. 195–201. DOI: 10.32848/agrar.innov.2025.33.30
11. Кочерга О.Л., Позняк В.В Формування продуктивності ячменя ярого за впливом мікродобрив. Аграрні інновації. 2026. № 35. С. 132–138. DOI: 10.32848/agrar.innov.2026.35.20
12. Любич В.В., Остапчук В.В. Формування продуктивності тритикале озимого різних доз азотних добрив, позакореневого підживлення та сеникації. Збірник наукових праць Уманського національного університету. 2025. Вип. 106, ч. 1. С. 10–18. DOI: 10.32782/2415-8240-2025-106-1-10-18
13. Цвіронь М.П., Шувар І.А. Оптимізація елементів технології вирощування ячменю ярого на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного регіону України. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2024. Т. 5, № 2. С. 112–120.
14. Вега Н.І., Лопушняк В.І. Ефективність застосування мінеральних добрив та препаратів органічного походження за вирощування ячменю ярого на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу України. Вісник Львівського національного аграрного університету: серія «Агрономія». 2014. Вип. 18. С. 98–104.
15. Фурман В.М., Ткачук С.О., Солодка Т.М., Мороз О.С. Реакція сортів ячменю ярого в разі застосування розрахункових норм мінеральних добрив на темно-сірих опідзолених ґрунтах в умовах Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 110 (1). С. 188–197.
16. Веремеєнко С.І., Ткачук С.О., Трушева С.С. Вплив мікродобрив та регуляторів росту рослин на врожайність та якість зерна ячменю ярого. Наукові горизонти. 2020. № 01 (86). С. 14–21. DOI: 0.33249/2663-2144-2020-86-1-14-21
17. Морозова Т.В., Мудрак О.В. Біомоніторинг агроекосистем: виклики та перспективи. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2024. Вип. 3 (107). С. 160–172. DOI: https://doi.org/ 10.31713/vs3202412
18. Дем’янюк О.С., Полтава О.П. Позакореневе підживлення як ефективний спосіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Агроекологічний журнал. 2025. № 4. С. 143–150. DOI: 10.33730/2077-4893.4.2025.345451
19. Жуйков О Г., Давиденко І.А. Позакореневе підживлення кукурудзи мікродобривами – дієвий елемент технології чи «тренд»? Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2024. № 136, ч. 1. С. 116–124. DOI: 10.32782/ 2226-0099.2024.136.1.16.
20. Мусич О.Г., Зубко О.В., Душко П.М. Позакореневе живлення рослин: актуальність, потреби, виконання завдань. Агроекологічний журнал. 2024. № 2. С. 155–165. DOI: 10.33730/ 2077-4893.2.2024.305675
21. Киричок О.О. Вплив мінерального живлення та системи захисту посівів на урожайність ячменю ярого. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2026. Вип. 149, ч. 1. С. 166–172. DOI: 10.32782/ 2226-0099.2026.149.1.18
22. Климишена Р.І. Вплив позакореневого підживлення рослин ячменю на пивоварну якість зерна за показником екстрактивності. Аграрні інновації. 2021. № 6. С. 16–20. DOI: 10.32848/agrar.innov.2021.6.3
23. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ: Українська академія аграрних наук, 2007. 55 с.
Published
2026-10-21
Section
MELIORATION, ARABLE FARMING, HORTICULTURE