Продуктивність холодку лікарського за використання біологізованих прийомів вирощування на Півдні України

  • Н.П. Косенко Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-0877-6116
  • В.І. Книш Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-1598-6867
  • О.С. Шабля Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-2669-0711
  • В.В. Кокойко Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-2528-7920
Ключові слова: холодок лікарський, гібрид, біопрепарат, мульчування, урожайність, якість пагонів

Анотація

Мета. Розробити основні елементи біологізації технології вирощування нових гібридів холодку лікарського за краплинного зрошення в умовах Півдня України. Методи. Використовували загальнонаукові методи: польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналіз. Результати. Дослідженнями встановлено, що за грядкової технології вирощування приживлення саджанців трьох досліджуваних гібридів становило 99–100%, на восьмий рік вирощування зберіглося 71–78% рослин. На формування продуктивності рослин впливають вік плантації, морфологічні особливості, адаптивний потенціал досліджуваних гібридів, біологізовані прийоми вирощування. Найбільшою продуктивністю (5,92 т/га) характеризувався гібрид ‘Baklim’. Урожайність товарних пагонів гібриду ‘Grolim’ складала 5,38 т/га, ‘Gijnlim’ – 4,93 т/га. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу визначено прямопропорційну корелятивну залежність між урожайністю з одиниці площі та кількістю товарних пагонів (r=0,9), масою товарних пагонів (r=0,92), товщиною товарних пагонів (r=0,82), висотою рослин (r=0,71), кількістю генеративних стебел, що сформували рослини на кінець осінньої вегетації у попередній рік вирощування (r=0,72). Внесення рідкої форми біоорганічного препарату Гуміфренд (1,5 л/га) разом з поливом через систему краплинного зрошення підвищує врожайність на 19,9% та покращує якість товарних пагонів. Мульчування гряд чорною поліетиленовою плівкою у першій декаді березня дозволяє розпочати збір урожаю на 7–8 діб раніше, ніж без мульчування та збільшує надходження ранньої продукції на 19–22%. Найбільший вміст сухої речовини був у пагонах гібриду ‘Baklim’, за вмістом загального цукру та аскорбінової кислоти відзначився гібрид ‘Grolim’. Висновки. Найбільшою продуктивністю характеризувався гібрид ‘Baklim’, який на 20,1% перевищує найменш продуктивний гібрид ‘Gijnlim’. За внесення рідкої форми мікробного препарату Гуміфренд і мульчування гряд чорною поліетиленовою плівкою відзначено найбільшу врожайність товарних пагонів та покращення якості ранньої продукції холодку лікарського.

Посилання

1. Thepsilvisut O., Srikan N., Chutimanukul P., and Romkaew J. Comparative analysis of crop methods and harvest season on agronomic yield and spear quality of Asparagus in Thailand. Resources. 2026. V. 15(4). 56. https://doi.org/ 10.3390/resources15040056
2. FAOSTAT. On-Line statistical database of the Food and Agricultural Organization of the United Nations. Agricultural statistics. Asparagus. URL: https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL/visualize (дата звернення 15.07.2026).
3. Amato L. D., Martin E. A., and López-Anido F. S. Combining ability and heterosis for market yield in green asparagus. Horticulturae. 2022. V. 8. 489. https://doi.org/10.3390/horticulturae8060489
4. Косенко Н. П., Бондаренко К. О. Удосконалення елементів біологізації технології вирощування аспарагусу за краплинного зрошення на півдні України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. Вип. 3. С. 59–65. https://doi.org/ 10.31210/visnyk2022.03.07
5. Shahrajabian M. H., Sun W. Asparagus (Asparagus officinalis L.) and pennyroyal (Mentha pulegium L.), impressive advantages with wondrous health-beneficial phytochemicals. Notulae Scientia Biologicae. 2022. V. 14(2). 11212. https://doi.org/ 10.55779/nsb14211212
6. Chileh-Chelh T., Rincon-Cervera M., Gomez-Mercado F., Lopez-Ruiz R., Gallon-Bedoya M., Ezzaitouni M., Guil-Guerrero J. Wild asparagus shoots constitute a healthy source of bioactive compounds. Molecules. 2023. V. 28(15). 5786. https://doi.org/ 10.3390/molecules28155786
7. Pegiou E., Mumm R., Acharya P., de Vos R. C. H., Hall R. D. Green and white Asparagus (Asparagus officinalis): A source of developmental, chemical and urinary intrigue. Metabolites. 2020. V. 10(1). 17. https://doi.org/ 10.3390/metabo10010017
8. Kato-Noguchi H, Kato M. Asparagus decline and replant problem: autotoxicity, autotoxic substances, and their biological functions. Biology. 2026. V. 15(7). 537. https://doi.org/ 10.3390/biology15070537
9. Açıkgöz A. T. Morphological and habitat characteristics of asparagus (Asparagus officinalis L.) and socio-economic structure of producers. Turkish Journal of Agriculture Food Science and Technology. 2021. V. 9(6). P. 1092–1099. https://doi.org/ 10.24925/turjaf.v9i6.1092-1099.4269
10. Cermeño-Sacristán P., Andreu-Cáceres L., Durán-Zuazo V. H., Romero-Solís M. J. Assessment of the water needs for asparagus in Mediterranean area. Acta Horticulturae. XV International Asparagus Symposium. 2023. 1376. https://doi.org/ 10.17660/ActaHortic.2023.1376.21
11. Писаренко В. М., Коваленко Н. П., Поспєлова Г. Д., Піщаленко М. А., Мельничук В. В., Шерстюк О. Л. Екологізація землеробства як перший крок до органічного виробництва рослинницької продукції. Scientific Progress & Innovations. 2020. V. 3(20). P. 109–117. https://doi.org/ 10.31210/visnyk2020.03.12
12. Seufert V., Ramankutty N. Many shades of gray – the context-dependent performance of organic agriculture. Science Advances. 2017. V. 3(3). 1602638. https://doi.org/10.1126/sciadv.1602638
13. Knapp S., Van der Heijden M. A. global meta-analysis of yield stability in organic and conservation agriculture. Nature Communications. 2018. V. 9(1). 3632. https://doi.org/ 10.1038/s41467-018-05956-1
14. Kumar S. Comparative analysis of organic and chemical (traditional) farming practice in terms of crop productivity and environmental impact in rural area of India. Journal of Science Innovations and Nature of Earth. 2021. V. 1(1). P. 71–76. http://doi.org/ 10.59436/jsiane.v1i1.14
15. Connor D. J. Organic agriculture and food security: a decade of unreason finally implodes. Field Crops Research. 2018. V. 225. P. 128–129. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2018.06.008
16. Schrama M., de Haan J. J., Kroonen M., Verstegen H., and Van der Putten W. H. Crop yield gap and stability in organic and conventional farming systems. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2018. V. 256. P. 123–130. https://doi.org/ 10.1016/j.agee.2017.12.023
17. Бунас А. А., Ткач Є. Д., Дворецький В. В. Біопрепарати в Україні та світі: сучасні тренди та перспективи. Агроекологічний журнал. 2024. № 4. С. 132–140. https://doi.org/ 10.33730/ 2077-4893.4.2024.317163
18. Taguchi T., and Motoki S. Asparagus stem emergence and growth as influenced by temperature and rainfall in a one-year production system. Journal of Horticultural Science and Biotechnology. 2024. V. 99(3). P. 375–384. https://doi.org/ 10.1080/ 14620316.2023.2268066
19. Castagnino A. M., Diaz K. E., Rosini M. B., Guisolis A., Dussi M. C., Rogers W. J. Commercial hybrid yield of green asparagus (Asparagus officinalis L. var. altilis) processed in two spear-lengths, during the stable productivity stage, in the Province of Buenos Aires, Argentina. Acta Horticulturae. 2020. V. 1297. 46. https://doi.org/ 10.17660/ACTAHORTIC.2020.1297.46
20. Rolbiecki R. Sadan H., Rolbiecki S., Jagosz B., Szczepanek M., Figas A., Atilgan A., Pal-Fam, F., Pańka D. Effect of subsurface drip fertigation with nitrogen on the yield of asparagus grown for the green spears on a light soil in Central Poland. Agronomy. 2022. V. 12(2). 241. https://doi.org/ 10.3390/agronomy12020241
21. Kuts O. V., Ivchenko T. V., Onishchenko, O. I., Semenenko I. I., Kolesnik L. I., Chayuk O. O., Lyalyuk O. S., Pilipenko L. V., Marusyak A. O., Valieva M. E. Efficiency of stimulation of growth of vegetable plants in the juvenile period. Vegetable and Melon Growing. 2021. V. 69. P. 89–98. https://doi.org/10.32717/ 0131-0062-2021-69-89-98
22. Косенко Н. П., Шабля O. С., Марченко Т. Ю., Сугак І. М., Петрик О. М. Лайтер Б. В. Вплив біопрепаратів на врожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах зрошення Півдня України. Аграрні інновації. 2024. Вип. 34. С. 87–93. https://doi.org/ 10.32848/agrar.innov.2025.34.11
23. Недільська У. І. Екологізація агровиробництва із застосуванням біологічних чинників. Аграрні інновації. 2025. Вип. 33. С. 212–215. https://doi.org/ 10.32848/agrar.innov.2025.33.35
24. Folina A., Kakabouki I., Baginetas K., and Bilalis D. Integration of bioresources for sustainable development in organic farming: A comprehensive review. Resources. 2025. V. 14(7). 102. https://doi.org/ 10.3390/resources14070102
25. Косенко Н. П., Книш В. І., Бондаренко К. О. Продуктивність гібридів холодку лікарського за краплинного зрошення на Півдні України. Зрошуване землеробство. 2024. Вип. 82. С. 36–42. https://doi.org/ 10.32848/ 0135-2369.2024.82.6
Опубліковано
2026-10-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО