Форма крони як фактор оптимізації освітлення інтенсивних насаджень черешні
Анотація
У статті наведено результати досліджень ступеню освітленості інтенсивних насаджень черешні сортів Саміт, Грей Стар та Лапінс сформованих за формами Струнке веретено (Steep Leader), УФО (Upright Fruiting Offshoots) та кущопоподібна форма Кім Грін Буша (KGB). Встановлено, що рівень освітленості нижньої частини крони дерев черешні значною мірою залежав від форми крони, вплив фактору якого був у межах 96-98 %. Найвищі показники освітленості протягом років досліджень були зафіксовані у дерев, сформованих за системою УФО. Середнє значення освітленості перебувало у межах від 78,50 до 84,14 тис. лк, залежно від сорту. Дерева сформовані за типом KGB мали нижчу освітленість, яка в середньому протягом років була на рівні 7,29-17,43 тис. лк. Істотно меншу освітленість нижньої частини крони мали дерева сформовані за типом Струнке веретено – 3,12-4,28 тис. лк. Аналізуючи вплив досліджуваних факторів на зміну аналізованого показника у середній частині крони прослідковуємо аналогічну закономірність щодо освітленості, як і у нижній частині крони. За даними кореляційного аналізу найбільший вплив на зниження освітленості мали ростові параметри: висота дерев (r = – 0,93 у 2025 році та – 0,17 у 2026 році), об’єм крони (r = – 0,69 та -0,71), площа проекції крони (r = – 0,7). В той же час доведено, що покращення освітленості крони безпосередньо впливає на збільшення урожайності (r = + 0,37), а також має сильний вплив на збільшення маси ягоди (r = + 0,78). За результатами досліджень встановлено, що саме система формування є ключовим чинником, який визначає світловий режим інтенсивних насаджень черешні. Отже, максимальний рівень освітлення інтенсивних насаджень черешні протягом років досліджень забезпечила форма крони УФО, причому у розрізі років показник майже не змінювався. Найгіршою за ступенем освітлення була форма крони Струнке веретено, для якої на четвертий рік вегетації, порівняно з третім роком, величина аналізованого показника зменшилася у 2 рази. Система формування KGB забезпечує дерева середнім рівнем освітленості у межах 22 тис. лк., що істотно більше порівняно з формою Струнке веретено.
Посилання
2. Кіщак О.А., Гриник І.В., Барабаш Л.О., Кіщак Ю.П. Технологічні аспекти створення інтенсивних насаджень у Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2020. № 98 (3). С 27-37 https://agrovisnyk.com/pdf/en_2020_03_04.pdf
3. Кременчук Р.І. Вплив освітленості на продуктивність сорто-підщепних комбінувань черешні (Cerasus avium Moench.). Садівництво. 2013. № 67. С. 121-125.
4. Леус В.В., Остапець С.В. Сучасні форми крони для інтенсивних насаджень черешні. Наука і технології: нові горизонти розвитку. Збірник наукових праць з матеріалами 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції. Міжнародна наукова єдність. 14-16 травня 2025 року. Прага, Чеська Республіка. 2025. С. 25-28 https://isu-conference.com/en/archive/scienceand-technology-new-horizons-of-development-14-05-25/
5. Леус В.В., Мулєнок Я.О. Формування та обрізування інтенсивних насаджень черешні: метод. рекомендації для самостійного (дистанційного) вивчення дисц. “Сучасні технології у садівництві” здобув. другого (магістерського) рівня вищої освіти денної та заочної форм навчання, Спец. 203 “Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство”; Держ. біотехнологічний ун-т; Харків, 2024. 30 с. https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/51994
6. Леус В.В., Шубенко Л.А., Мулєнок Я.О. Вплив форми крони на вступ у плодоношення інтенсивних насаджень черешні. Грааль науки № 41: VII International Scientific and Practical Conference «SCIENCE OF POST- NDUSTRIAL SOCIETY: GLOBALIZATION AND TRANSFORMATION PROCESSES» 05.07.2024. 2024. С. 224-227 https://doi.org/10.36074/grail-ofscience.05.07.2024.033
7. Blažek, J., Zelený, L., & Suran, P. Sweet cherry research world overview 2015-2017. Horticultural Science. 2022. 49(3), 121-146. https://hortsci.agriculturejournals.cz/pdfs/hor/2022/03/01.pdf
8. Lang, G.A.; Wilkinson, T.; Larson, J.E. Insights for orchard design and management using intensive sweet cherry canopy architectures on dwarfing to semi-vigorous rootstocks. Acta Hortic. 2019, 1235, 161–168. https://ishs.org/ishs-article/1235_21/
9. Stone, C. H., Close, D. C., Bound, S. A., & Hunt, I. Training Systems for Sweet Cherry: Light Relations, Fruit Yield and Quality. Agronomy, 2022. 12(3), 643. https://doi.org/10.3390/agronomy12030643
10. Silva, V.; Pereira, S.; Vilela, A.; Bacelar, E.; Guedes, F.; Ribeiro, C.; Silva, A.P.; Goncalves, B. Preliminary insights in sensory profile of sweet cherries. Foods 2021, 10 (3), 612. https://doi.org/10.3390/foods10030612
11. Zhang, J.; Zhang, Q.; Whiting, M.D. Mapping interception of photosynthetically active radiation in sweet cherry orchards. Comput. Electron. Agric. 2015, 111, 29–37. https://doi.org/10.13031/trans.59.11064

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


