ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ НА ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІБРИДІВ РІПАКУ ОЗИМОГО В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Мета статті – проаналізувати результати досліджень щодо розробки та вдосконалення елементів технології вирощування ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу України та визначення оптимальних параметрів фотосинтетичних показників культури. Методи та матеріали досліджень: польовий, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Польові досліди зі строками сівби гібридів озимого ріпаку проведено у 2023–2024 та 2024–2025 вегетаційних роках в Тернопільській обл., с. Цицори, Зборівський район 49°35'50.9"N 25°15'39.4"E. Результати. Установлено, що максимальну висоту рослин ріпаку озимого спостерігали за густоти 700 тис. рослин/га. Ця тенденція характерна для всіх строків сівби і гібридів. Так, в середньому за роки досліджень висота рослин у фазі цвітіння за густоти 700 тис. рослин/га становила – 170,7 см, за густоти 540 тис. рослин/га – 167,8 см, за густоти 350 тис. рослин/га – 163,1 см. Найвищу висоту рослин забезпечують ранні строки сівби (20–26 серпня), гібрид ДК Іммінент та підвищена норма висіву (700 тис. насінин/га). За сівби 20.08 встановлені найбільші показники висоти рослин (середнє значення – 167,3 см), за сівби 26.08 висота рослин становила 169,3 см, за сівби 02.09 висота становила 168,8 см. Встановлено, що в середньому за роки досліджень гібриди у фазу цвітіння (ВВСН 61–70) формують найбільшу листкову поверхню, яка знаходиться в межах від 35,12 до 44,13 тис. м2/га. Під час цвітіння площа листя досягає максимуму і після цього починається процес відмирання та усихання. Генотип гібриду впливав на площу листкової поверхні. Найбільша площа листків рослин складала 40,39 тис. м2/га у гібриду Темпо, а найменшою була у гібриду ДК Іммінент і дорівнювала 37,56 тис. м2/га. Дослідженнями встановлено, що найвищі показники фотосинтетичного потенціалу рослин ріпаку озимого показав гібрид Темпо – 2,564 млн м²* діб/га, мінімальні показники показав гібрид ДК Іммінент – 2,353 млн м²* діб/га. Гібрид Арканзас показав середні значення – 2,427 млн м²* діб/га. Результати досліджень свідчать, що найменший фотосинтетичний потенціал сформовано рослинами за сівби 09.09 – 2,319–2,350 млн м²* діб/га. Максимальні показники зафіксовано за сівби 20.08 – 2,487–2,502 млн м²* діб/га. Результати дослідження засвідчили, що ранній посів сприяє формуванню більш потужного асиміляційного апарату та тривалішому періоду його функціонування. Вплив норми висіву був менш однозначним, ніж у попередніх показників. Найчастіше оптимальною була норма 540 тис. нас./га – 2,494 млн м²* діб/га (максимум), яка забезпечує максимальний ФП. За густоти 350 тис. нас./га показники були дещо нижчі (2,445 млн м²* діб/га), а за густоти 700 тис. нас./га часто спостерігається зниження ФП через загущення посівів (2,403 млн м²* діб/га). Найвищий фотосинтетичний потенціал формується за ранніх строків сівби (20–26 серпня), при використанні гібриду Темпо та норми висіву 540 тис. схожих насінин/га. Загущення посівів (700 тис. схожих насінин/га) або запізнення з сівбою знижують ефективність фотосинтетичної діяльності рослин. Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено, що максимальну висоту рослин гібридів ріпаку озимого спостерігали за густоти 700 тис. рослин/га. Ця тенденція характерна для всіх строків сівби і гібридів. Стосовно впливу строків сівби чітко простежується тенденція: чим раніш строк сівби, тим вища рослина. Найвищу висоту рослин забезпечують ранні строки сівби (20–26 серпня), гібрид ДК Іммінент та підвищена норма висіву (700 тис. насінин/га). Генотип гібриду впливав на площу листкової поверхні. Найбільша площа листків рослин складала 40,39 тис. м2/га у гібриду Темпо. Для всіх гібридів характерне зростання урожайності зі збільшенням площі листкової поверхні посіву до певного рівня, після чого спостерігається її зниження. Це вказує на існування оптимальної площі листкової поверхні, за якої формуються найсприятливіші умови для фотосинтетичної діяльності рослин і, відповідно, максимальна продуктивність. За сівби 20 серпня спостерігався найвищий рівень фотосинтетичного потенціалу – 2,495 млн м²* діб/га в середньому за гібридами. Найвищий показник фотосинтетичного потенціалу показав гібрид Темпо – 2,564 млн м²* діб/га. Максимальні показники зафіксовано за сівби 20.08 – 2,487–2,502 млн м²* діб/га. Результати дослідження засвідчили, що ранній посів сприяє формуванню більш потужного асиміляційного апарату та тривалішому періоду його функціонування. Підвищення фотосинтетичного потенціалу є важливим фактором збільшення врожайності незалежно від сорту.
Посилання
2. Vann, R.A., Reberg-Horton, S.C., & Brinton, C.M. (2016). Row spacing and seeding rate effects on canola population, weed competition, and yield in winter organic canola production. Agronomy Journal, 108(6), 2425–2432. https://doi.org/10.2134/agronj2016.02.0097.
3. Zabarnyi, O. S., & Zabarna, T. A. (2023). Formuvannia produktyvnosti hibrydiv ripaku ozymoho zalezhno vid shyryny mizhriad [Formation of productivity of winter rapeseed hybrids depending on the row spacing]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy, 5/105. http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.008 [in Ukrainian].
4. Didur, I. M., & Banul, S. O. (2026). Urozhainist ripaku ozymoho zalezhno vid systemy udobrennia [Yield of winter rapeseed depending on the fertilization system]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Seriia: Silskohospodarski nauky, 147(1), 137–143. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2026.147.1.18 [in Ukrainian].
5. Shkatula, Yu. M., & Didyk, O. A. (2024). Produktyvnist ripaku ozymoho v umovakh FH «Vrozhaine» Vinnytskoi oblasti [Productivity of winter rapeseed under the conditions of the Vrozhayne Farm of Vinnytsia region]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy 1(107). https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.009 [in Ukrainian].
6. Tkachuk O. P., Razanov S. F., & Banul S. O. (2024). Naukovi pryntsypy pidboru sortiv i hibrydiv ripaku ozymoho [Scientific principles of selection of varieties and hybrids of winter rape]. Ukrainskyi zhurnal pryrodnychykh nauk, 7, 175–181. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.19 [in Ukrainian].
7. Harbar, L., Dovbash, N., Venher, V., Benselhoub, A., & Ivanytska, A. (2023). Formuvannia struktury vrozhaiu ripaku ozymoho za plyvu umov zhyvlennia. [Formation of the structure of winter rapeseed yield under changing nutritional conditions]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 74(2), 62–70. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-6. [in Ukrainian].
8. Voloshchuk, O.P., Sluchak, O.M., & Rasputenko, A.O. (2018). Produktyvnist ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv, sposobiv sivby ta norm vysivu nasinnia [Productivity of winter rapeseed depending on the timing, sowing methods and seed sowing rates]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 64, 44–55. https://doi.org/10.32636/01308521.2018-(64)-4 [in Ukrainian].
9. Lavrynenko, Yu. O., Vlashchuk, A. M., & Shapar, L. V. (2016). Vplyv strukturnykh pokaznykiv na urozhainist nasinnia ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv sivby ta norm vysivu v Pivdennomu Stepu Ukrainy [The influence of structural indicators on the yield of winter rapeseed depending on the sowing dates and sowing rates in the Southern Steppe of Ukraine]. Naukovi dopovidi Nats. universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 5, URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2016_5_16 [in Ukrainian].
10. Bilousova, Z. V., & Kenieva, V. A. (2022). Vplyv systemy mineralnoho zhyvlennia na robotu lystovoho aparatu roslyn pshenytsi ozymoi [The influence of the mineral nutrition system on the work of the leaf apparatus of winter wheat plants]. Visnyk Sumskoho nats. ahrarnoho universytetu. Ser. Ahronomiia i biolohiia, 3(49), 9–15. https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.3.2 [in Ukrainian].
11. Vozhehova, R. A., & Serhieiev, L. A. (2018). Fotosyntetychna diialnist nasinnievykh posiviv pshenytsi ozymoi zalezhno vid udobrennia ta zakhystu roslyn v umovakh Pivdnia Ukrainy [Photosynthetic activity of winter wheat seed crops depending on fertilization and plant protection in the conditions of Southern Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBIP Ukrainy, 2(72), https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.02.014 [in Ukrainian].
12. Sviderko, M. S., Shuvar, A. M., & Tkachenko, L. Yu. (2015). Fotosyntetychna produktyvnist roslyn ozymoi pshenytsi zalezhno vid strokiv sivby y umov zhyvlennia [Photosynthetic productivity of winter wheat plants depending on sowing dates and nutrition conditions]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 58(II), 90–97 [in Ukrainian].
13. Rozhkov, A. O. (2014). Pokaznyky fotosyntetychnoho potentsialu pshenytsi yaroi zalezhno vid vplyvu sposobiv sivby ta norm vysivu [Indicators of photosynthetic potential of spring wheat depending on the influence of sowing methods and seeding rates]. Ahrobiolohiia, 2, 68–73 [in Ukrainian].
14. Tynko, V. V. (2022). Fotosyntetychna produktyvnist posiviv yachmeniu yaroho zalezhno vid udobrennia ta pozakorenevykh pidzhyvlen [Photosynthetic productivity of spring barley crops depending on fertilizer and foliar top dressing]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo, 24, 241–250. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2022-1-18 [in Ukrainian].
15. Didora, V. H., Baranov, A. I., & Stupnitska, O. S. (2013). Formuvannia fotosyntetychnoho aparatu soi zalezhno vid norm vysivu ta strokiv posivu v umovakh Polissia Ukrainy [Formation of the photosynthetic apparatus of soybean depending on the sowing rates and sowing dates in the conditions of Polissya, Ukraine]. Visnyk Sumskoho nats. ahrarnoho universytetu. ser. Ahronomiia i biolohiia, 3(25), 138–140 [in Ukrainian].
16. Lotysh, I. I. (2017). Formuvannia ploshchi lystkovoi poverkhni posiviv soi zalezhno vid sortu, sposobu sivby ta normy vysivu v umovakh nedostatnoho zvolozhennia Lisostepu [Formation of the leaf surface area of soybean crops depending on the variety, sowing method and seeding rate in conditions of insufficient moisture in the Forest-Steppe]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 1/2, 167–171 [in Ukrainian].
17. Marchenko, T., Kryvenko, A., Dzham, M., Bazylenko, Y., & Mishchenko, S. (2024). The effectiveness of biological preparations for the protection of different FAO groups maize hybrids in the Northern Steppe of Ukraine. Modern Phytomorphology, 19, 78–82.
18. Marchenko, T. Yu., Piliarska, O. O., Mishchenko, S. V., Lavrynenko, Yu.O., Bazylenko, Ye. O., & Marchenko, V. D. (2024). Osoblyvosti fotosyntetychnoi diialnosti hibrydiv kukurudzy zalezhno vid strokiv sivby v umovakh Pivnichnoho Stepu [Peculiarities of photosynthetic activity of corn hybrids depending on sowing dates in the conditions of the Northern Steppe]. Ahrarni innovatsii, 26, 63–70. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.26.9.
19. Palamarchuk, V. D. (2018). Vplyv strokiv sivby na ploshchu lystkovoi poverkhni hibrydiv kukurudzy riznykh hrup styhlosti [The influence of sowing dates on the leaf surface area of corn hybrids of different maturity groups]. Visnyk Lviv. natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ahronomiia, 22(1), 290–299 [in Ukrainian].
20. Bakhmat, M. I., & Sendetskyi, I. V., (2020). Fotosyntetychna produktyvnist roslyn ripaka ozymoho zalezhno vid norm vysivu ta zastosuvannia rehuliatora rostu «Vermyiodis» [Photosynthetic productivity of winter rapeseed plants depending on sowing rates and application of the growth regulator “Vermiyodis”]. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu, 11(3), 51-60 [in Ukrainian].
21. Hamaiunova, V., & Haro, I. (2021). Ekonomichna efektyvnist vyroshchuvannia rapsu ozymoho zalezhyt vid vplyvu elementiv tekhnolohii v umovakh lisostepa Ukrainy. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, 3, 38–45. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2021-3(111) [in Ukrainian].
22. Lavrynenko, Yu.O., Vlashchuk, A.M., Pryshchepo, M.M., & Shapar, L.V. (2016). Formuvannia fotosyntetychnoho potentsialu u sortiv ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv sivby ta normy vysivu [Formation of photosynthetic potential in winter rapeseed varieties depending on sowing dates and seeding rates. Irrigated agriculture]. Zroshuvane zemlerobstvo, 65, 75-80 [in Ukrainian].
23. Tomchuk, O.S. (2025). Formuvannia asymiliatsiinoi poverkhni ripaku ozymoho zalezhno vid variantiv poiednannia ristrehuliuiuchykh komponentiv ta udobrennia v umovakh Lisostepu Pravoberezhnoho. [Formation of the assimilation surface of winter rapeseed depending on the options for combining growth-regulating components and fertilization in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Seriia: Silskohospodarski nauky, 143(2), 114–130. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.2.14
24. Zabarnyi, O. S., & Zabarna, T. A. (2024). Ekolohichni ryzyky pry vyroshchuvanni ripaku [Environmental risks in growing rapeseed]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, 3, 114–118. https://doi.org/110.33730/2310-4678.3.2024.314929.
25. Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., & Polunina, O. V. (2021). Metodolohiia i orhanizatsiia naukovykh doslidzhen v silskomu hospodarstvi ta kharchovykh tekhnolohiiakh [Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies]. Kyiv: Nilan-LTD, 300 https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2
А
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
